М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
Удача575
Удача575
12.01.2023 05:48 •  История

Как спарта? (ответ не больше 4 предложений)

👇
Ответ:
Anna18301
Anna18301
12.01.2023
По преданию государственный строй в Спарте был установлен Ликургом (9-8 вв.). Спартиаты владели равными участками государственной земли с прикреплёнными к ним илотами (илоты-земледельческая часть населения, собственность гос-ва), а сами занимались главным образом военным делом. Ремесло и торговля находились в руках периэков (периэки-живущие вокруг, неполноправная часть населения).
Спарта-- классический образец полиса с олигархическим государственным строем; государственные дела решала герусия (высший гос. орган--совет старейшин), затем коллегия эфоров (эфоры-наблюдатели, высш. должностные лица-оплот олигархич. режима)….
4,8(67 оценок)
Ответ:
masha1195
masha1195
12.01.2023
Спарта - особенный город ( государство ) в Древней Греции . Спартанцы были очень сильными воинами , они никогда не прятались за какими то стенами , как это делали другие гос-ва, они были сами , как бы , этой стеной , об которую разбивались силы их врагов . Государственное устройство Спарты не менялось с 7-ми по 3-и века до нашей эры . Во главе этого сильного государства стояли два царя и Совет старейшин из 30-и человек , которые решали все важные вопросы в нём ( государстве ) .Архонт Салон создал народные собрания , в них входили 400 человек из 4 фил ( сословия Древней Греции ) . В 6 веке до нашей эры в Афинах победила Демократия ( под Демократией подразумевается народославие ) . 
4,4(83 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
эрика96
эрика96
12.01.2023
1) 1019-1055 рр, будівництво 1017-1037
2) Ярослав спрямував внутрішню політику на централізацію держави, послабленої за часів міжусобної боротьби. Він упорядкував державне управління та зменшив данину, що сприяло розбудові господарського життя (пожвавились землеробство і скотарство, набули розвитку промисли).

Важливим напрямом внутрішньої політики Ярослава стало будівництво нових міст, що насамперед забезпечувало захист території держави та утверджувало владу князя на місцях. Водночас розширювалися старі «гради», перетворюючись поступово на потужні осередки ремісництва й торгівлі.

Розвиток сільського господарства та ремісництва сприяв розгортанню торгівлі. Товари з Київської Русі транспортувалися до Візантії, країн Кавказу та Арабського Сходу. Місто Володимир-Волинський контролювало торговельні шляхи до західних країн: Польщі, Німеччини, Угорщини, Чехії. У внутрішній торгівлі важливе значення мав Соляний шлях, що простягався від Києва до узбережжя Чорного моря.
3)
 

Народна Освіта

Народна Освіта » Історія України » § 8. Київська держава за часів князя Ярослава Мудрого

6

§ 8. Київська держава за часів князя Ярослава Мудрого

1. Розбудова держави князем Ярославом.

2. Міжнародні зв’язки Русі.

3. Розбудова Києва.

1. РОЗБУДОВА ДЕРЖАВИ КНЯЗЕМ ЯРОСЛАВОМ

Які напрями внутрішньої політики обрав князь Ярослав?

Після смерті Володимира Великого між його синами розгорнулася боротьба за київський престол. Вона завершилася в 1019 р. перемогою Ярослава, який до того правив Новгородом. Утвердившись правителем Київської Русі, Ярослав спрямував внутрішню політику на централізацію держави, послабленої за часів міжусобної боротьби. Він упорядкував державне управління та зменшив данину, що сприяло розбудові господарського життя (пожвавились землеробство і скотарство, набули розвитку промисли).

Важливим напрямом внутрішньої політики Ярослава стало будівництво нових міст, що насамперед забезпечувало захист території держави та утверджувало владу князя на місцях. Водночас розширювалися старі «гради», перетворюючись поступово на потужні осередки ремісництва й торгівлі.

Розвиток сільського господарства та ремісництва сприяв розгортанню торгівлі. Товари з Київської Русі транспортувалися до Візантії, країн Кавказу та Арабського Сходу. Місто Володимир-Волинський контролювало торговельні шляхи до західних країн: Польщі, Німеччини, Угорщини, Чехії. У внутрішній торгівлі важливе значення мав Соляний шлях, що простягався від Києва до узбережжя Чорного моря.

Населення Київської Русі користувалось у торгових розрахунках, окрім монет, злитками срібла, що називалися гривнями. За одну гривню можна було купити вола або десять телят. Ярослав продовжив карбування монет, започатковане Володимиром Великим. Карбування Ярославом власної монети мало, окрім економічного, і політичне значення: це вважалося ознакою незалежності князя та могутності його держави. На срібниках Ярослава було зображено тризуб, який слугував гербом князя, та Святий Георгій (під час хрещення Ярослав одержав ім’я Георгій, Юрій).

Чому монета називалася «срібником»? З якою метою на монеті зображено герб князя Ярослава? Що символізувало зображення Святого Георгія? Як на сучасній українській банкноті відображено спадкоємність грошового обігу сучасної України і Київської Русі?



Внутрішня політика Ярослава сприяла зростанню життєвого рівня різних верств населення Київської Русі, що позначилося збільшенням його чисельності — понад 5 млн осіб. До слов’янської спільноти долучалися варязькі воїни-найманці, вірменські та єврейські торговці, представники візантійського духовенства та інші. Водночас за княжіння Ярослава зменшився варязький вплив на розбудову Київської держави. Він зберігався тільки в середовищі військової дружини, а державні діячі призначалися князем здебільшого з місцевих людей.

Які риси характеру князя намагалися передати скульптор-антрополог та автори мозаїки?



Ярослав покладався не лише на військову силу, він намагався забезпечувати захист інтересів держави шляхом налагоджування дипломатичних зв’язків з іншими країнами. Князь підтримував дружні стосунки з Польщею, Угорщиною, Францією, Норвегією, Швецією та іншими державами. Ці зв’язки змінювалися завдяки шлюбам членів родини Ярослава. Зокрема, його донька Анна вийшла заміж за французького короля, іншу дочку — Анастасію, взяв за дружину угорський король. Третя дочка — Єлизавета, була дружиною норвезького короля, а після його загибелі вийшла заміж за данського короля. Ярославові сини уклали шлюби із сестрою польського короля, дочкою візантійського імператора, онукою германського правителя. Тому історики прозвали Ярослава «тестем Європи». Сам Ярослав був одружений на доньці шведського короля.
4,7(14 оценок)
Ответ:
человек661
человек661
12.01.2023

Володимир Великий: внутрішня політика У 980 р. київським князем став Володимир. Йому необхідно було встановити та посилити владу над 20 різними племенами (слов’янськими і неслов’янськими), що жили на території Київської Русі. Володимир придушив повстання в’ятичів, радимичів, наклав на них данину. Потім Володимир приєднав до Київської Русі міста Червенської Русі — Червень, Белз, Перемишль, а також землі ятвягів (що жили між Німаном і Західним Бугом).Ярослав Мудрий займався зміцненням і розширенням кордонів держави. Так, у 1030—1031 pp. у поляків були відвойовані червенські міста. У1036 р. Ярослав Мудрий остаточно розгромив печенігів, приєднав до території Київської Русі землі племен чудь, захопив місто Юр’єв. Західні кордони зміцнювалися внаслідок успішних походів проти литовських племен.У зовнішній політиці Ярослав Мудрий вважав за головне налагодження відносин з Візантією. Хоча імператор візантійський Костянтин IX спробував змінити миролюбну політику Візантії відносно Русі, однак потім був змушений шукати примирення з нею. У 1046 р. була підписана нова російсько-візантійська угода. Ярослав займався зміцненням русько-німецьких відносин — обмін посольствами відбувався двічі: у 1030—1031 і в 1040—1043 pp.Зміцнивши в такий б міжнародне становище держави, Володимир розпочав проведення внутрішніх реформ: військової, адміністративної, судової, містобудівної тощо. Військова реформа полягала в тому, що племінна організація війська була замінена феодальною: за службу воїни одержували у власність землю. Почалося будівництво фортець-укріплень біля Києва («змієві вали»). По Десні, Трубежу, Сулі, Остеру зводилися укріплені міста, що стали опорними пунктами в боротьбі з кочівниками. У ході адміністративної реформи держава була розділена на 8 округів, що поділялися на волості. На чолі округів стояли довірені особи князя або його сини.

4,7(14 оценок)
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ