ответ:
прийшовши до влади, скоропадський видав свій маніфест, в якому проголошувались: 1) розпуск центральної ради і земельних комітетів; 2) відновлення приватної власності; 3) замість унр оголошувалася українська держава з гетьманом на чолі, який до скликання парламенту зосередив у своїх руках всю законодавчу, виконавчу і судову владу.
внутрішня політика гетьманського уряду мала неоднозначні наслідки.
з одного боку сучасники п. скоропадського та історики констатують факт певного економічного піднесення україни за часів гетьманату. сприяли цьому відновлення приватної власності, підтримка вільного підприємництва, вагомий вплив промислових та торгівельних кіл на економічну політику держави, широкий збут товарів до австро-угорщини та німеччини. це був період налагодження грошового обігу, вдосконалення грошової системи, створення державного бюджету, відкриття кількох банків, заснування нових акціонерних компаній, промислових підприємств та бірж. було відновлено залізничний рух, реорганізовано флот.
найуспішнішим напрямком внутрішньої політики гетьмана стала національно - культурна політика. значними були успіхи в галузі освіти і культури. проходила українізація державного апарату, відкрито близько 150 українських гімназій, 2 українські університети (в києві та кам’янці); було засновано державний український архів, українську національну бібліотеку, 24 листопада 1918 р. відкрито українську академію наук; відбувалася організація великих культурних закладів: національного музею, національного театру, національної бібліотеки, державного симфонічного оркестру тощо.
важливим зрушенням у духовній сфері стало утворення влітку 1918 р. української автокефальної церкви на чолі з митрополитом в. липківським.
з іншого боку суттєві невдачі гетьманського кабінеру були пов’язані з нерозумінням та неприйняттям змін, що вже склалися у свідомості населення україни в ході революції та певних чинників окупаційного становища.
основною опорою гетьманського режиму були поміщики, буржуазія та старе чиновництво, значною мірою зрусифіковані, яких насамперед цікавили стабільність та звичні норми життя. до національної ідеї вони ставилися байдуже, тобто гетьманат мав вузьку соціальну базу. однобічна орієнтація на імущі класи, потреба задовольнити апетити австро - німецьких окупантів зумовили таку соціально - економічну політику гетьманського уряду, яка вела не до об’єднання суспільства, а до поглиблення розколу.
в аграрній сфері було проголошено максимум землеволодіння в 25 га, але насправді відбувалося повернення поміщицького землеволодіння, відшкодування завданої селянами шкоди, а для цього введення в села військових команд.
у промисловому секторі економіки було скасоване робітниче законодавство, 8-годинний робочий день, ліквідовувався робітничий контроль; встановлювався 12-годинний робочий день, поновлювалися в правах власники заводів, фабрик, рудників та шахт; заборонялися страйки, застосовувався локаут. як результат – у липні-серпні 1918 р. піднімається антигетьманська хвиля страйкового руху (припинили роботу майже 200 тис. залізничників).
нарешті пропоміщицька політика призвела до того, що боротьба з повстаннями на селі стала постійною проблемою гетьманського уряду. влітку 1918 р. на київщині, чернігівщині та катеринославщині активізується селянська боротьба проти окупантів та гетьманщини. повстанські загони налічували понад 40 тис. осіб.
важливим фактором тогочасного становища україни було те, що справжніми господарями в україні стали не гетьман і його уряд, а окупаційна німецька військова адміністрація. вона прагнула перетворитиукраїну на маріонеткову державу для вивозу (в економічній сфері) продовольства і сировини. в політичній сфері україна була потрібна німеччині як противага більшовицькій росії та слухняний суб’єкт міжнародного права. німецька сторона не допустила формування дієздатної української армії: із запланованого 300-тис. війська (8 армійських корпусів і 4 кавалерійські дивізії) вдалося зібрати лише 65 тисяч.
объяснение:
800 - основание Каролингской империи/Империи франков и провозглашение Карла Великого - императором Запада
843 - подписание соглашения о разделе империи Карла Великого между сыновьями императора Людовика I Благочестивого(который был сыном Карла Великого) - Верденского договора. Что в итоге вызвало распад Каролингской империи/Империи Франков на три королевства, в числе которых Западно-Франкское, Срединно-Франкское и Восточно-Франкское королевства.
1054 - великая схизма. Фактическое разделение христианской церкви на западную - католическую и восточную - православную, вызванное разногласиями между Папой Римским и Константинопольским Патриархом.
1066 - начало завоевания Англии армией Нормандского Королевства под руководством Вильгельма Завоевателя. В том же году провозглашение Вильгельма I Завоевателя королём Англии после победы в битве при Гастингсе.
1204 - окончание четвёртого крестового похода и образование на территории бывшей Византийской Империи ряда новых государств, в числе которых Латинская Империя и Никейское царство.
1265 - впервые в Англии был созван парламент под таким названием.
1302 - первый созыв Генеральных штатов во Франции.
1337-1453 - датировка начала и конца Столетней войны, которая шла между Францией (и её союзниками) и Англией (и её союзниками).
1358 - начало антифеодального восстания крестьян во Франции, вошедшее в историю под названием "Жакерия".
1381 - крестьянское восстание Уота Тайлера в Англии, ставившее своей целью пересмотр налоговой политики, устранение крепостного права и многочисленных феодалов и чиновников из политической жизни Англии, а также имеющее многие другие социальные, политические и экономические предпосылки.
1445 - избрание Яноша Хуньяди князем в Трансильвании.
1453 - завоевание Константинополя турками-османами, смерть императора Византия в ходе осады и окончательное крушение Византийской Империи.
1097 - съезд русских князей в городе Любеч, фактически утвердившего на Руси феодальную раздробленность.
1147 - первое упоминание Москвы в летописи (Ипатьевской).
1223 - битва на Калке между русскими князьями в союзе с половцами против татаро-монголов, закончившаяся победой Орды.
1237-1240 - нашествие монголов на Русь, закончившееся покорением большей части Руси татаро-монгольскими захватчиками. Фактически с этого момента русские княжества попадают в зависимость монгольскому хану и начинается монголо-татарское иго.
1238 - первый поход Батыя или поход монголов на Северо-Восточную Русь. В результате данного похода татаро-монголами были захвачены и разграблены многие города на Руси, в их числе Коломна, Москва, Владимир, Торжок, Козельск, Ярославль, Ростов и многие другие. В этот же год произошла битва на реке Сить в результате которой русское войско князя Владимирского - Юрия Всеволодовича было разгромлено татаро-монголами, а сам князь погиб.
1240 - Невская битва между шведами и новгородцами, в результате которой войска Новгорода победили шведов под руководством Александра Ярославича, получившего прозвище "Невский".
1242 - Ледовое побоище. Битва между войсками Ливонского ордена и новгородцами под руководством Александра Невского, которая завершилась победой новгородцев и разгромом рыцарей ордена.
1380 - Куликовская битва. В которой сошлись войска Дмитрия Донского разбили армию темника(полководца) Орды - Мамая.
Уверенность в том, что Финляндия будет находиться в дружественных отношениях с СССР.
№3.30 ноября 1939 г. СССР начал военные действия против Финляндии. Война продолжалась до весны 1940 г.
1939 г. СССР был исключен из Лиги Наций т.к. его признали государством-агрессором.
Февраль 1940 г . Красная Армия прорвала линию Маннергейма.
Март - подписание мирного договора в Москве.
№4. По неполным данным,в Красной Армии число убитых, умерших от ран превышало 130 тыс.человек. После этой войны Гитлер увидел на сколько слоба армия, он считал, что она не воевать в современных условиях. Как уже писала выше, в 1939 году СССР был исключен из Лиги Наций. СССР получил полный контроль над Ладожским озером и отодвинул границы от Ленинграда.
Это все, что мне удалось вспомнить. Прочитай параграф и сама все поймешь.