ответ:Зовнішня політика Внутрішня політика
соціально-економічна культурно тницька
1. Незважаючи на заборону, підтримував дипломатичні зносини з багатьма європейськими монархами, приймав у Батурині іноземних послів. 2. Відновив торговельні зв'язки Гетьманщини з іншими країнами (Річ Посполита, Пруссія, Швеція, Кримське ханство, Туреччина), перервані за часів Руїни. 3. 1705 р. Установив таємні зв'язки зі ставлеником Швеції – польським королем Станіславом Ліщинським, а пізніше зі шведським королем Карлом XII. 4. 1708 р. Уклав україно-шведську антиросійську угоду про воєнний союз та україно-польську угоду про входження Гетьманщини у формі «князівства Руського» до складу Речі Посполитої як третього суб'єкта. 5. 1709 р. Уклав новий україно-шведський договір про створення незалежної Української держави в союзі зі Швецією. 1. Прагнув створити в Україні станову державу західноєвропейського зразка зі збереженням традиційного козацького устрою. Ідеал державного устрою вбачав у Речі Посполитій. 2. Сприяв формуванню аристократичної верхівки українського суспільства з козацької старшини, наділяючи її значними землеволодіннями, новими правами і привілеями. 3. Надав охоронні грамоти містам, підтвердив спеціальним універсалом права Київської митрополії та окремих монастирів. 4. Узаконив універсалом від 28 листопада 1701 р. панщину для селян у розмірі двох днів на тиждень. Силою придушував селянські протести. 5. Намагався за до зв'язків з царем і московськими можновладцями зберегти права і привілеї Гетьманщини. 6. Уважав за доцільне дотримуватися курсу показного вірнопідданства Москві, що спричинило великі людські втрати, виснаження економіки Гетьманщини і зростання невдоволення населення. 7. Політичні та організаційні прорахунки гетьмана позбавили його опори серед козаків і селянства у критичний період боротьби за майбутнє України і прирекли її на поразку. 1. Постійно піклувався станом освіти, науки, мистецтва і релігії. 2. Добився від царської влади надання у 1701 р. Києво-Могилянській колегії статусу академії. 3. Здобув славу опікуна і захисника православної церкви. Надавав великі кошти на будівництво і відновлення церков і монастирів – на його кошти було збудовано 12 і реставровано 20 храмів. 4. Видав власним коштом Євангеліє арабською мовою. Подарував коштовну срібну чашу церкві Святого Гробу Господнього в Єрусалимі. Обдарував чимало українських церков іконами, книгами, дзвонами і цінними речами. 5. Покровительствував літературі. Підтримував творчість І. Максимовича, Ф. Прокоповича, Д. Туптала, С. Яворського. Автор низки віршів: «Дума», «Пісня», «Псалми» та ін. 6. Направляв навчатися за кордон дітей козацької старшини
Объяснение:
Ранее были такие вопросы, поэтому повторюсь
Жизнь первобытных людей очень интересна для нас. Название первобытно общинный строй указывает на то, что люди жили общинами. Первым известным коллективом людей было первобытное человеческое стадо. Затем люди жили уже родовыми общинами, которые объединяли 50—70 кровных родичей во главе с избранным старейшиной. Постепенно роды объединялись в племена.
Основными занятиями первобытных людей в эпоху палеолита были охота, рыболовство и собирательство. Люди вели присваивающее хозяйство. Они только брали от природы, что та им давала.
К 40-му тысячелетию до н.э. первобытные люди жили уже отдельным семьями.
Несколько парных семей составляли общину — род. Основой общины в это время являлась группа родственников по матери. Отсюда и название общины — материнский род. Постепенно материнский род преобразовался в отцовский.
Охота на крупных животных (мамонта, бизона, северного оленя и др.),собирательство и рыболовство обеспечивали людей запасами продуктом питания, что оседлому образу жизни. члены одного рода (общины) делились на охотников, рыболовов, собирателей. Каждый выполнял свою работу. Орудиями труда были деревянные палки . Позднее люди стали использовать кремень для изготовления орудий труда и оружия. Наиболее важными достижениями первобытных людей были освоение огня, изобретение остроконечных орудий, которые рубят, режут и колют. На территории, которая оказывалась свободной от льда во время отступлений ледника, люди занимались собирательством кореньев, клубней. Для этого они использовали палки-копалки, острые камни. Занятием людей также была загонная охота на мамонтов, северных оленей и других животных с каменных остроконечников, ножей, топоров, копий. Люди использовали удочку, костяные гарпуны, сети, крючки при рыбной ловле.
Неумение объяснить природные явления (молнию, гром и др.) породило веру людей в сверхъестественные силы природы. Человек верил в существование души жить отдельно от тела и даже после смерти. Каждый род имел свое священное животное — «тотем». Это одна из первых форм религии.
