Німецька колоніальна імперія — держава, яка складалася з метрополії (Німецька імперія) та територій, що перебували в колоніальній залежно від неї. У різні історичні періоди колоніями Німеччині були території в Африці, Азії, Південній Америці та Океанії.
На відміну від інших європейських держав, які почали політику колонізації ще в XVI столітті, з німецьких держав лише Бранденбург наприкінці XVII століття володів невеликими колоніальними володіннями.
Німеччина почала активну політику колонізації лише наприкінці XIX століття.
Німецька колоніальна імперія була утворена в 1880-1890-х та проіснувала до кінця Першої світової війни, коли колонії були розділені між союзниками згідно з Версальським мирним договором 1919.
Объяснение:
укрепление центральной власти. созданы новые исполнительные органы управления страной : Челобитный, Польский, Поместный, Разрядный, Разбойный приказы - приказы, ведавшие определенными государственными делами.
реформа местного самоуправления. отменили наместничества и кормления. учреждены выборные должности: городовые приказчики, губные и земские старосты. рост отраслевых и территориальных приказов.
военная реформа. во время военных действий был приказ:
1. ограничивать местничество.
2. создана была избранная тысяча (подчиненная царю).
3. стали создаваться стрелецские плоки. создание регулярной армии.
