Раскольники - старообрядцы, участники религиозно-общественного движения, возникшего в России в середине 17 в. Вследствии этого Раскола общество разделилось на раскольников и "нововерующих"
Побут козаків.Козаки жили на багатих землях: глибокі чорноземи, просторі пасовища, луки, численні заводнені балки, дрібнолісся. Ці землі приваблювали до себе українців-землеробів. І хоч переважна більшість козаків займалася військовою справою, брала участь у сухопутних і морських походах, на Запорожжі була ціла група козаків, які звалися "гіздюками","сиднями", або гречкосіями. Вони жили по зимівниках, селах і бурдюгах, займалися хліборобством. Землю вибирали біля річки, по схилах балок і в долинах. Запорожці сіяли гречку, ячмінь, овес і горох, рідше — жито й пшеницю. Зерно зберігали у спеціально викопаних ямах-погребах. Стінки і дно погребів обмазували рідкою глиною, просушували і добре випалювали. З городини запорожці вирощували капусту, огірки, кавуни, дині, редьку, буряки, кукурудзу, цибулю, часник, гарбузи, тютюн і т. ін. Найважливішою галуззю запорізького господарства було скотарство. Запорожці розводили коней, велику рогату худобу, свиней, знали й вівчарство. Для рибного промислу на Дніпрі, Південному Бузі з їхніми лиманами, косами, озерами та на Азовському морі були влаштовані спеціальні заводи з куренями для проживання взимку. Найвідомішим з них був Гард на Південному Бузі. Просолену і в’ялену рибу запорозькі промисловці продавали приїжджим українським, польським чумакам, грецьким, вірменським і турецьким купцям. Значною промисловою галуззю було мисливство. Полювали переважно На лисицю, хутро якої цінувалося надзвичайно високо. Займалися також птахоловством і бджолярством. З меду запорожці готували напої, а з воску робили свічки для січової церкви, а також для монастирських і парафіяльних Церков.
Война была вызвана обострением англо-французской борьбы за колонии и столкновением политики Пруссии с интересами Австрии, Франции и России. Война проходила между Австрией, Францией, Россией, Испанией, Саксонией, Швецией в одной коалиции, и Пруссией, Великобританией с Ганновером и Португалией — в другой. Поводом же для вступления Российской Империи в войну стало нападение прусских войск на Саксонию. Пруссия проигрывает, Россия не получает завоеванные территории, а также не контролирует Берлин из-за вступления Петра III на престол(который считал Короля Пруссии Фридриха военным гением и сам Пётр был немцем ,он решил вернуть Берлин и остальные захваченные земли Пруссии). Даже после заключения мира противоречия между группировками стран не были разрешены, а только ещё больше накалились. Но огромные человеческие потери и экономическое истощение враждующих сторон вследствие Семилетней войны, делали невозможным возобновление крупномасштабного военного конфликта между коалициями европейских стран вплоть до самого конца XVIII века, когда начались Французские революционные и Наполеоновские войны. Впрочем, локальные конфликты в Европе достаточно часто возникали даже в этот период. Но главные войны с целью колониального раздела мира были ещё впереди.
