велике переселення народів — у вузькому сенсі в сучасній історіографії рух племен і народів європи у 4-6 ст. в різних напрямках, що розпочався з вторгнення племен гунів у північну частину римської імперії (imperium romanum) в 375 році.
міграція народів в ii—v століттях.починаючи з нижнього дунаю і території сьогоднішньої західної україни, цей процес привласнення землі захопив також інші, більшою частиною германські племена і поширився у напрямку західної і південної європи. безпосереднім наслідком цього процесу вважається загибель римської імперії.
в широкому сенсі — велике переселення народів розпочалось з кінця 3-го тисячоліття до н. е., про що свідчать древні китайські та єгипетські джерела, — з причини зростання населення, нестачі вільної землі, зміни клімату тощо. наслідком великого переселення племен стало й виникнення на теренах європи нових народів і нових держав.
В битве при Марафоне персидская армия потерпела сокрушительное поражение. Под руководством Мильтиада союзным войском афинян и платейцев была уничтожена бо́льшая часть армии противника. Для эллинов сражение стало первой победой над войском империи Ахеменидов[1]. Для персов поражение их армии не имело больших последствий: их государство находилось на пике могущества и обладало огромными ресурсами. После этой неудачной экспедиции Дарий стал собирать огромное войско для покорения всей Греции. Его планам помешало восстание в Египте[2] в 486 году до н. э. После смерти Дария его трон занял Ксеркс[3]. Подавив египетское восстание, Ксеркс продолжил подготовку к походу на Грецию[4].