Ярослав Мудрый
Объяснение:
При княжении Ярослава Мудрого древнерусское государство процветало. Ярослав был очень умным и образованным правителем, и при нем были построены многочисленные храмы и библиотека. Книги из зарубежных стран переводились на славянский язык, и были в открытом доступе для народа. В результате население Киева стало гораздо более образованным.
Популяция Киева также поднялась – люди начали съезжаться туда, и через некоторое время там уже проживало 50 тысяч человек, а это количество в 2-3 раза превышало население Лондона в то же время.
Киев стал необычайно красивым городом – его украшали сотни церквей и почти десяток богатых рынков и ярмарок.
Одним из самых главных достопримечательностей Киева является Софийский собор, построенный в XI веке по приказу князя Ярослава Мудрого. Это прекрасное каменное здание с золотыми куполами стоит в Киеве и по сей день.
Князь Ярослав улучшил отношения с многими европейскими странами и Византией, поэтому в Киев часто приезжали иностранные гости.
Киев был очень хорошо укреплен – его окружала высокая земляная стена высотой до десяти метров и длиной в 3.5 километра. Это не позволяло врагу даже подобраться близко к городу, и город потому был еще и одним из самых безопасных.
Свою діяльність члени гуртка розпочали з вивчення життя, традицій та історії власного народу. Із записниками в руках Я. Головацький та І. Вагилевич побували в багатьох містечках та селах Галичини, Буковини та Закарпаття. Наслідком цього своєрідного "ходіння в народ" стали не тільки численні добірки матеріалів з народознавства, фольклористики, історії та мовознавства, а й знання реального сучасного становища українського народу під іноземним гнітом.
Зауважимо, що молоді патріоти шукали свій власний шлях до пригніченому народові. Зокрема, під час своїх етнографічних подорожей вони контактували з польськими підпільниками, які готували антиурядовий виступ, але "Руська трійця" не пішла за революційними змовниками, зосередивши зусилля на культурницько-просвітницькій діяльності.
Першою пробою сил для членів гуртка став рукописний збірник власних поезій та перекладів під назвою "Син Русі" (1833), у якому вже досить чітко пролунали заклики до народного єднання та національного пробудження. Наступним кроком "Руської трійці" став підготовлений До Друку збірник "Зоря" (1834), який містив народні пісні, оригінальні твори гуртківців, історичні та публіцистичні матеріали. Лейтмотивом збірки було засудження іноземного панування, уславлення визвольної боротьби Народу, оспівування козацьких ватажків - Б. Хмельницького та С. Наливайка. Прозвучав у збірці і заклик до єднання українців Галичини і Наддніпрянщини.
Слід зазначити, що видання цієї книжки було заборонене і віденською, І львівською цензурою. Перша намагалася придушити молоді паростки українського руху в Галичині, побоюючись, що він у перспективі може стати проросійським. Друга, відображаючи інтереси консервативних лідерів греко-католицької церкви, виступила не стільки проти змісту, скільки проти форми: поява книжки українською мовою посягала б на монополію та авторитет мови церковнослов'янської.
Мы увидели бы обширные плодородные земли закрытые горами. На землях раскинулись виноградники и фруктовые сады, которые приносили обильный урожай. Кустарное производство, относительно других регионов Древней Греции, было развито слабо, потому что рабы были заняты в основном в сельском хозяйстве, а свободные граждане в основном служили в армии. Спарта была исключительно военизированным и довольно закрытым государством. Легко было бы встретить на улицах людей с оружием.
Чужакам здесь не были рады. Вместе с тем, существующие законы соблюдались твердо, и тот, кто чтил спартанские правила, мог чувствовать себя в безопасности. Поэтому путешествие в Спарту было бы сравнительно безопасным относительно многих других государств древнего мира.