Краєзнавство в школі є одним із джерел виховання гідних громадян України, формування справжніх будівельників свого майбутнього. Воно допомагає дітям усвідомити нерозривний зв’язок, єдність історії свого села чи міста з історією та сьогоденням країни; відчути причетність до них кожної людини, кожної родини; визнати своїм найпершим обов’язком, честю стати гідним послідовником кращих традицій рідного краю. Через призму дослідження подій в окремих місцевостях краєзнавство сприяє глибокому і всебічному вивченню яскравої, але непростої історії нашої Батьківщини, осмисленню її ролі на тлі європейської і світової культури, прилученню підростаючого покоління до духовної та історичної скарбниці свого народу.
Положительным результатом политики гласности явилось то, что с 1986 г. было опубликовано множество литературных произведений, находившихся долгое время под запретом. Читатели получили возможность приобщиться я к творческому наследию ученых и литераторов, считавшихся прежде сугубо «реакционными», покинувших страну или высланных за рубеж в годы советской власти.
Наряду с литературой, политика гласности коснулась и изобразительного искусства и кинематографа. Гласность позволяла народу открыто выражать свое недовольствие. Гласность становлению различных интересов.
1) «Если у народа нет хлеба - пусть ест пирожные» 2) «Человек человеку - волк» 3) «Я остановился на минутку поболтать с Гекльберри Финном» 4) «Жить стало лучше, жить стало веселее» 5) «Дальше едешь - тише будешь» 6) «Деньги не пахнут» 7) «Каждому свое» 8) «После нас - хоть потоп» 9) «Природу следует затравить собаками, вздернуть на дыбу и изнасиловать,вырвав из нее все ее тайны» 10) «Париж стоит мессы» 11) «Государство - это я!» 12) «Чем невероятнее ложь, тем быстрее в нее поверят» 13) «Разве я сторож брату моему?» 14) «Падающего нужно еще подтолкнуть»
