Я приехал на олимпийские игры, я эфеб - кроме взрослых атлетов, мне как юноше, довольно возмужалому для моих лет, разрешилось принимать участие в играх. Я приехал из острова Родос. В Греции наступил первый день церемония открытия: жертвоприношение атлетов у алтарей Альтиса, мы бросали жребий, я первый буду бежать, огромная арена, много людей, именно мужчин. Женщинам нельзя думать даже о том как попасть суда. Греция очень большой город, очень много людей, пахнет маслом, рыбой, виноградом и дыней. Греция имеет не самые плодородные почвы, в отличии от моей страны. Наступил второй день, один из нас, выиграл не честным путем, после игр, нас пригласили на арену, где этого мошенника подвергли телесным наказанием, а его страну оштрафовали. На 3 день мы отдыхали, потому что эфебы принимали участие, только во 2 день, третий день был для мужчин, были кулачные бои и бег. на 4-й день мы ездили на колесницах, были скачки. 5 день был финальным было жертвоприношение, пир и возложение венков победителей. Возложение венков проходило в храме Зевса, я Леонид с острова Родос, за всю историю у меня 12 побед в беге, я надеюсь что войду в историю.
говорило о том, что единое государство начинало распадаться,потому что отныне даже киевский князь не смел вступить в чужие владения. В то же время съезд подтвердил, что киевский князь по-прежнему является главным князем Руси.Договорились князья и о совместных действиях против половцев. Все они целовали крест, клянясь в верности достигнутому соглашению.Причиной такой возросшей независимости русских земель стало усиление их хозяйственной и военной мощи, рост городов и городского населения. Чернигов, Переяславль, Смоленск, Новгород, Ростов и другие города не нуждались в защите со стороны центральной власти. У них были собственные дружины, крепости, храмы, епископы, монастыри, сильное купечество, ремесленные слободы. Единственное, что еще объединяло все русские земли, это страх перед половецкими нашествиями. За единство Руси выступала и Церковь несколько дней, и стало ясно, что никакими угрозами и карами не унять князей, борющихся за передел земель, за власть и богатства. Участники совещания еще не достигли своих городов, а из Киева пришла ужасная весть: Святополк киевский и Давыд владимиро-волынскийсхватили князя Василька
Абсолютна монархія в Німеччині, порівняно з іншими західноєвропейськими країнами, мала певні особливості. Полягали вони, передусім, у тому, що цей абсолютизм встановлювався на загальному тлі феодальної роздробленості, тож абсолютна монархія утвердилася не в масштабах усієї держави, а нарівні окремих князівств. Утвердження абсолютизму було не наслідком тимчасової рівноваги сил дворянства та буржуазії, а проявом повного панування реакційних сил, перемоги реакції над буржуазним рухом і підкорення слабкої німецької буржуазії волі князів. Князівський абсолютизм був реакційним явищем. Якщо в Англії та Франції перехід до абсолютної монархії забезпечив створення централізованих держав, то в Німеччині княжий абсолютизм ще більше закріпив економічну й політичну роздробленість країни, гальмував її розвиток. Князі, фактично, перетворилися на незалежних правителів, звільнилися від військового обов'язку, зовсім не сплачували імператорові податків. Наймогутніші з них (курфюрсти) присвоїли собі право обирати імператора. Імператорська влада втратила значення єдиного загальнодержавного центру, перетворилася на почесне звання. Рейхстаг уже не мав свого колишнього значення. Імператорський суд став безсилим у боротьбі з територіальними князями. Особливо яскраво абсолютизм князівської влади проявився в Пруссії та Австрії, що суттєво відрізнялися одна від одної. Пруссія, яка остаточно сформувалася у 1701 р., була онімечченою, централізованою державою, а її король - членом імперської колегії курфюрстів. Вищим органом державного управління була Таємна рада, що складалася з трьох самостійних департаментів: іноземних справ, юстиції та внутрішніх справ.
