Европейские почести
Прощание с Колем в Страсбурге было организовано по совместной инициативе трех руководящих органов ЕС - Европарламента, Еврокомиссии и Евросовета. По этому случаю в Страсбург были приглашены около 1,4 тысячи гостей в составе порядка 40 делегаций от разных стран мира и международных организаций. В числе приглашенных - бывшие и действующие главы государств и правительств, монархи, родные и близкие семьи Коля. Российскую делегацию возглавил председатель правительства РФ Дмитрий Медведев.
ответ:1) прагнув створити в Україні станову державу західноєвропейського зразка зі збереженням традиційного козацького устрою. Ідеал державного устрою вбачав у Речі Посполитої.2) Сприяв формуванню аристократичної верхівки українського суспільства з козацькох верхівки українського суспільства з козацької старшини, наділяючи її значними землеволодіннями, новими і привілеями. 3) наддав охоронны грамоти містам, підтвердив спеціальним універсалом права Київської митрополії та окремих монастирів. 4)Постійно піклувався станом освіти, науки, мистецтва і релігії. 5) Добився від царської влади надання Києво-Магилянській колегії статусу академії.Зовнішня політика 1) Незважаючи на зоборону, підтримував дипломатичні стосунки з багатьма європейськими монархами, приймав у Батурені іноземних послів. 2) Відновив торгівельні зв’язки Гетьманщини з іншими країнами (річ Посполита, Пруссія, Швеція, Кримське ханство, Туреччина), перервані з часів Руїни.3) 1705р. Установив таємні зв’язки з польським королем с. Ліщинським, а пізніше зі шведським королем Карлом 12. 4) 1708р. Уклав україно-шведську антиросійську угоду про воєнний союз та україно-польску угоду про входження Гетьманщини у формі князівства руського до складу Речі посполитої. 5) 1709р. Уклав новий україно-шведський договір про створення незалежної Української держави. в союзі зі Швецією
Объяснение:
Заклик до єднання звучить і в так званому «Золотому слові» Святослава, яке зосереджує в собі філософський зміст поеми. Князь ніби передчуває повне руйнування держави від князівського розбрату. Автор «Слова» є виразником настроїв свідомих інтелектуальних представників руського населення, людей, що мислили масштабами історії, прозріваючи майбутнє. Його слова про силу руського духу, про необхідність єднання, про славну руську історію та величних руських князів передають дух епохи і водночас є своєрідним поглядом у далекі віки. Силою свого таланту невідомий автор XII століття начебто висловлює визначальну для історії нашої держави ідею. Саме тому ця надзвичайна пам’ятка не могла зникнути в пітьмі століть, не могла не зберегтися. Вона з’явилася у вісімнадцятому столітті, немов нагадування про те, що сила руського духу не вмирає, і сила ця в єднанні і любові.
«Слово» мало визначальне значення для розвитку подальшої руської, зокрема української літератури. Так, воно стало зразком для написання видатного твору російської літератури— «Задонщини», невеликого літературного твору, присвяченого перемозі Дмитра Донського на Куликовому полі. Так само під впливом «Слова» написаний інший твір — «Сказання про Мамаєве побоїще». Переклади пам’ятки являють собою надзвичайно прекрасні мистецькі тексти. «Слово» перекладали М. Шашкевич, М. Максимович, Ю. Федькович, І. Франко, Панас Мирний, М. Рильський, Наталя Забіла та інші. «Слово» надихало багатьох прозаїків і поетів, які створювали численні переспіви твору. Теми, образні варіації, мотиви пам’ятки використовували О. Пушкін, К. Рилєєв, В. Брюсов, М. Волошин, Ю. Друніна, Т. Шевченко, С. Руданський, І. Франко, П. Тичина, М. Рильський, М. Бажан, А. Малишко, О. Гончар, П. Воронько, Б. Олійник, І. Драч та багато інших. На основі поеми О. Бородін написав оперу «Князь Ігор», М. Лисенко створив музичну композицію «Плач Ярославни». Образи поеми змалювали такі геніальні художники, як В. Васнецов, М. Рерих, В. Фаворський, А. Петрицький, Г. Нарбут, О. Кульчицька. Таким чином, «Слово о полку Ігоревім» увійшло не тільки в скарбницю давньої літератури, але й стало живим надбанням нової літератури, оскільки образи й теми його залишаються актуальними.