У кожної людини одна Батьківщина. Це те місце на її великій території, де вона народилася, виросла, яке не раз проміряла своїми ногами.
Моя Батьківщина —Україна.Я щаслива з того, що народилася і живу саме в Україні. Я люблю її за безмежні, красиві, неосяжні простори. Вийди в поле — і ти залюбуєшся полями високого жита, яке стоїть неначе дві високі стіни. Увійди в нього — і тебе сховають його колоски. Тільки синє небо є твоїм дороговказом. Милує душу така краса. Здається йшов би вічність цією стежкою, аби вона не кінчалася.
А архітектура міст українських! Київ, Харків, Львів. Вона свідчить про високий рівень культури наших пращурів.Хто не милувався Софією Київською і Золотими воротами княжого міста, Видубицьким монастирем и Києво-Печерською лаврою з Успенським собором, старовинним Подолом сивочолим Борисфен-Дніпром? Все це духовні символи національної історії та культури, без яких не мислиться наша земля.
Ось уже п'ятнадцять століть височіє н дніпровських схилах Золотоверхий Київ, якому випала історична місія стати «матір'ю міст руських», відіграти важливу роль у формуванні однієї з найбільших держав Європи Київської русі.
Оглядаючи з високості київських пагорбів далекі простори поза Дніпром, мимоволі замислюєшся: звідки ми пішли чиї ми діти? Хочеться знати, хто жив на наших землях кілька тисячоліть тому і якою мовою спілкувалися наші предки, якого походження слово «Україна».
Оглядаючи з високості рідну землю, захоплюєшся її красою і величчю. Яка широчінь! Який простір! На заході постають зелені Карпатські гори, на півдні золотиться море золотої пшениці, на сході встають терикони донецьких шахт, на півночі багряніють червоною калиною ліси.
Огонь отпугивал хищников в пути, давал возможность готовить более вкусную пищу, огонь использовали при изготовлении орудий труда, он создавал у людей ощущение общности, давал ТЕПЛО и СВЕТ. С огня они освещали свои жилища.
Огонь - источник всякой Жизни. ОГОНЬ, пьянящий, манящий, в ночи озоряющий - мрак прогоняющий, светом освещающий, теплом согревающий. Не было бы огня, можно сказать не было бы и человека. Вся история и Эволюция человека началась с огня. Умение пользоваться огнем позволило сделать пищу более усваиваемой и вкусной.
Огонь не только во много раз расширил доступность источников питания, но и дал человечеству постоянную и надежную защиту от диких зверей. Люди использовали пламя для обороны от крупных хищников-конкурентов, могли с его отвоевывать у зверей удобные жилища – пещеры.
При огня люди могли изготовлять более совершенные орудия труда. Например, обожженные в костре деревянные наконечники копий и концы рогатин делались более твердыми. С появлением огня и очага возникло совершенно новое явление – пространство, строго предназначенное для людей. У костра, несущего тепло и безопасность, люди могли спокойно изготавливать орудия труда, есть и спать, общаться друг с другом. Постепенно укрепилось ощущение «дома» – места, где женщины могли ухаживать за детьми и куда мужчины возвращались с охоты.
Огонь играет большую роль в жизни первобытного человека. Если бы не было огня, человек бы до сих—пор бы жил во тьме и ложился спать на закате. Огонь это не только свет, но и еда. Люди жарили свежее мясо на огне после чего его ели. Эта традиция сохранилась и до наших времён, только вместо свеже—пойманного мяса, мы берём его в магазине и жарим на углях, эта называется шашлык. Чтобы сделать шашлык мы как минимум должны 2-3 часа продержать его в специях , после чего пожарить. А древние люди его сразу жарили, без специй.
Моя Батьківщина —Україна.Я щаслива з того, що народилася і живу саме в Україні. Я люблю її за безмежні, красиві, неосяжні простори. Вийди в поле — і ти залюбуєшся полями високого жита, яке стоїть неначе дві високі стіни. Увійди в нього — і тебе сховають його колоски. Тільки синє небо є твоїм дороговказом. Милує душу така краса. Здається йшов би вічність цією стежкою, аби вона не кінчалася.
А архітектура міст українських! Київ, Харків, Львів. Вона свідчить про високий рівень культури наших пращурів.Хто не милувався Софією Київською і Золотими воротами княжого міста, Видубицьким монастирем и Києво-Печерською лаврою з Успенським собором, старовинним Подолом сивочолим Борисфен-Дніпром? Все це духовні символи національної історії та культури, без яких не мислиться наша земля.
Ось уже п'ятнадцять століть височіє н дніпровських схилах Золотоверхий Київ, якому випала історична місія стати «матір'ю міст руських», відіграти важливу роль у формуванні однієї з найбільших держав Європи Київської русі.
Оглядаючи з високості київських пагорбів далекі простори поза Дніпром, мимоволі замислюєшся: звідки ми пішли чиї ми діти? Хочеться знати, хто жив на наших землях кілька тисячоліть тому і якою мовою спілкувалися наші предки, якого походження слово «Україна».
Оглядаючи з високості рідну землю, захоплюєшся її красою і величчю. Яка широчінь! Який простір! На заході постають зелені Карпатські гори, на півдні золотиться море золотої пшениці, на сході встають терикони донецьких шахт, на півночі багряніють червоною калиною ліси.
І все це моя Батьківщина — Україна.