М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
kisel2014
kisel2014
16.10.2020 00:39 •  История

ответьте на вопрос "с какой целью возводился мовзолей айша биби? " !

👇
Ответ:
sumr212
sumr212
16.10.2020
Потомучто зронит его на ды было
4,6(28 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
angelikasolnce1
angelikasolnce1
16.10.2020

Образование в XVIII веке

Дореволюционное образование

Женские институты

Женские гимназии

Мужские гимназии

Реальные училища

Советское образование

Образ учителя

Образ школьника

Из истории математической школы

Учебники и пособия

Образование в XVIII веке

Впервые мысль о необходимости введения элементарного начального образования для детей всех сословий зародилась у Петра I, которому нужны были школы для подготовки грамотных людей, необходимых для государственной службы. Для этого по указам 1714 г. и 1715 г. в разных городах империи при архиерейских домах и монастырях открывались цифирные или арифметические школы, в которых «молодые ребятки» (от 10 до 14 лет) получали элементарное образование.

В 1764 г. было открыто первое в России женское учебное заведение – Воспитательное общество благородных девиц (Смольный институт), ставшее впоследствии моделью и образцом для всех женских институтов. Воспитательно-образовательная часть Смольного строилась на принципах французской системы женского воспитания, когда в женщине «видели главным образом украшение семьи и общества». Спустя год при Смольном институте открылось училище для обучения мещанских девушек (причем в данном случае, под «мещанством» подразумевались все сословия, кроме крепостных крестьян). В отличие от Смольного во главу образовательного процесса было поставлено обучение определенным профессиональным навыкам – рукоделию (изготовление различных изделий на продажу) и «домостроительству».

Идея создания общеобразовательной школы, дающей первоначальные знания независимо от сословной принадлежности, была реализована усилиями ЕкатериныII. В 1781 г. на собственные средства императрицы в Петербурге открылось первое в России начальное училище для детей обоего пола – Исаакиевское. В этом же году в столице были открыты еще 6 училищ, в которых велось обучение чтению, письму, закону божьему, арифметике и рисованию.
4,7(95 оценок)
Ответ:
azamatarslanov0
azamatarslanov0
16.10.2020
Товариство «Просвіта» (1868—1939) — громадська організація, утворена 1868 року у Львові з метою культурно-наукового розвитку, консолідації народної спільноти та піднесення національної свідомості українського народу.Співзасновником і головою був громадський діяч і політик, священник УГКЦ Микола Устиянович.«Просвіта» поширила діяльність на всі українські землі (найпотужніші мережі — у Галичині, на Буковині, Поділлі, Київщині, Волині, у Закарпатській Україні). Створена організаційна структура (філії—читальні) в західноукраїнських землях підпорядковувалася Львівському товариству «Просвіта». У підросійській Україні «Просвіти», утворені 1905—07 роках в губернських містах, координували роботу осередків, що з 1917 року діяли за власними статутами.1910—1922 роки «Просвіта» діяла на території Зеленого Клину і стала поштовхом до формування і проголошення Української Далекосхідної Республіки.[1][відсутнє в джерелі][2][неавторитетне джерело]«Просвіта» почала з науково-освітньої діяльності, переймаючи цю царину у Галицько-руської матиці. При товаристві працювали спеціально створені термінологічна та з підготовки підручників комісіїТовариство відкривало бібліотеки, друкарні, книгарні, народні театри, кінотеатри, музеї, здійснювало постановку спектаклів на українську тематику, відзначення ювілеїв відомих українських діячів, визначних подій національного значення, організацію публічних читань, упорядкування українських шкіл.Деякі діячі товариств, починаючи з 1860-х років, представляли інтереси українського народу в Галицькому крайовому сеймі та австрійському парламенті, так у 1861–1866 — голова «Просвіти» громадський діяч і політик, священник УГКЦ Микола Устиянович був послом до Галицького сейму. Парламентські представництва за участю членів «Просвіти» у 1860—80-х років відстоювали надання дотацій на видавництво, забезпечення окремих видів економічної діяльності, навчання українською мовою, відкриття українських гімназій, семінарій, заснування кафедри української історії у Львівському університеті, згодом — українського університету у Львові.У 1880—90-х роках діячі «Просвіти» активізували парламентську діяльність, участь у маніфестаціях, національних святах, вічах, стали засновниками перших політичних партій (див. Партії політичні).На початку 1920-х років в Галичині, на Волині, Закарпатті товариства провадили активну культурно-освітню діяльність. На Київщині, Катеринославщині, Поділлі діяльність «Просвіти» провадилася до початку 1920-х років, у середині 1920-х років частина їх була реорганізована, інші самоліквідовувалися. На Волині «Просвіта» функціонувала до 1929 року в Рівному, до 1934 — у Луцьку, осередки товариства, підпорядковані Львівській «Просвіті», до середини 1930-х роках могли працювати в інших місцевостях Волині.Найплідніше у 1920—30-ті роки «Просвіта» працювала в Галичині та на Закарпатті. 1939 року, з окупацією угорськими, а згодом радянськими військами українських земель, діяльність товариств на Закарпатті та в Галичині була припинена.
4,7(30 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ