Либеральные реформы 60-70х годов.реформа местного (1864)реформа городского (1870)судебная реформа (1864)военная реформа (1874)школьная (1874)нужно написать содержание и значение каждой реформы
Земская реформа - у повітах та губерніях обиралися земські управи (земства ) – місцеві органи влади, які опікувалися школами, лікарнями, культурою, благоустроєм…;
- до складу земств входили дворяни, буржуазія, селяни;
- на Правобережжі земська реформа була впроваджена 1911 р., оскільки влада побоювалася польського визвольного руху.
Реформа міського самоврядування 1870 р.
У містах обиралися міські думи й управи, що опікувалися проблемами міського благоустрою.
Судова реформа 1864 р.
- запроваджено безстановий, незалежний від влади суд;
- судові засідання були публічними;
- судочинство відбувалося на змагальній основі: прокурор – адвокат;
- уведено суд присяжних.
Освітня реформа 1864 р.
- уведено єдину систему початкової освіти;
- створену мережу класичних гімназій та реальних училищ (давали робітничу спеціальність);
- відновлено автономію університетів.
Військова реформа 1862 – 1874 рр.
- у 1874 р. запроваджено загальну військову повинність чоловіків з 20 р., які не належали до дворянського стану;
- служба скорочувалася до 6-7 років, особи з вищою освітою служили менше;
- армія переозброювалася за новітніми технологіями, створено паровий флот;
- Росія була поділена на 15 військових округів. В Україні було Харківський, Одеський та Київський округи.
Фінансова реформа 1860 – 1864
- управління грошима зосереджено в руках міністерства фінансів;
- створено незалежних контрольних палат, які контролювали видатки в губерніях;
- створено Державний банк;
- з 1862 р. у пресі публікуються дані про прибутки та видатки держави.
Для чего изучаются Законы Ману? Характеристика источника позволяет узнать культуру и социально-экономическую историю Индии. Данная цивилизация является одной из самых древних в мире. Сложилась она в долине Инда более четырех тысячелетий назад. Центрами этой цивилизации были Харапп и Махенджо-Ларо. В месте, где существовали эти города, были проведены археологические раскопки. Их результаты позволили установить тот факт, что в центрах древнеиндийской цивилизации были хорошо развиты ремесленное производство, торговля и земледелие. Имелось в них и имущественное расслоение общества. Об этом периоде истории Индии наука располагает весьма скудными сведениями.
1) Князь Святослав прославился как отважный воин и талантливый полководец. Нестор- летописец рассказывает о нём с большой любовью, сравнивая его за храбрость с гепардом (пардус). Почти вся его жизнь в походах. Все тяготы походной жизни он делил со своими воинами. Мало уделял внимания внутренней политике. В основном этим занималась его мать Ольга. Не любил бывать в Киеве. Хотел сделать столицей Переяславец, т. к. там « все блага сходятся: от Греции злато, паволоки, вина и овощи различные, Чехии серебро и кони, из Руси же меха и воск медь и челядь». Киевляне говорили ему: «Ты, князь¸ чужой земли ищешь, и блюдёшь её, от своей же земли отрекся». Не нападал на врагов незаметно. Всегда посылал послов, говоря: «Хочу на вас идти». Был физически сильным. Отличительная особенность внешности — бритая голова, и только на одной стороне висела прядь волос, что означало знатность рода. Одеждой ничем, кроме чистоты, не отличался от других. Память о князе-воине, Александре Македонском Восточной Европы, бережно хранится в памяти народа. Стали крылатыми его выражения: « Иду на вас» ( « Иду на вы!»), «Мёртвые сраму не имут». 2) В историю Святослав вошел как доблестный воин и полководец. Свою жизнь он провел в походах и сражениях. В 964 – 969 походы князя были направлены в основном на восток. Восточнославянское племя вятичей, проживавшие на Оке, в верховьях Дона было присоединено к Руси. Побеждена Волжская Булгария, Хазария. В 968 – 971 гг. Святослав предпринял несколько походов на юг – в Дунайскую Болгарию. Князь Святослав хотел перенести туда, на берега Нижнего Дуная, центр своего государства. В 969 г. на Киев напали печенеги, отразив их удар, Святослав снова ушел на юг. Византии было не выгодно укрепление и рост Руси. К тому же Византия рассматривала Болгарию как свои владения. После ожесточенных сражений, потеряв многих воинов, Святослав вынужден был заключить мир с греками и пообещал уйти из Болгарии. На обратном пути в Киев князь был убит печенегами.
- у повітах та губерніях обиралися земські управи (земства ) – місцеві органи влади, які опікувалися школами, лікарнями, культурою, благоустроєм…;
- до складу земств входили дворяни, буржуазія, селяни;
- на Правобережжі земська реформа була впроваджена 1911 р., оскільки влада побоювалася польського визвольного руху.
Реформа міського самоврядування 1870 р.
У містах обиралися міські думи й управи, що опікувалися проблемами міського благоустрою.
Судова реформа 1864 р.
- запроваджено безстановий, незалежний від влади суд;
- судові засідання були публічними;
- судочинство відбувалося на змагальній основі: прокурор – адвокат;
- уведено суд присяжних.
Освітня реформа 1864 р.
- уведено єдину систему початкової освіти;
- створену мережу класичних гімназій та реальних училищ (давали робітничу спеціальність);
- відновлено автономію університетів.
Військова реформа 1862 – 1874 рр.
- у 1874 р. запроваджено загальну військову повинність чоловіків з 20 р., які не належали до дворянського стану;
- служба скорочувалася до 6-7 років, особи з вищою освітою служили менше;
- армія переозброювалася за новітніми технологіями, створено паровий флот;
- Росія була поділена на 15 військових округів. В Україні було Харківський, Одеський та Київський округи.
Фінансова реформа 1860 – 1864
- управління грошима зосереджено в руках міністерства фінансів;
- створено незалежних контрольних палат, які контролювали видатки в губерніях;
- створено Державний банк;
- з 1862 р. у пресі публікуються дані про прибутки та видатки держави.
Реформа цензури
- запроваджено цензуру періодичних видань; - видавцям заборонено торкатися політичних питань.
Результати і наслідки реформ
- реформи заклали підґрунтя для переходу від феодальних відносин до буржуазних (капіталістичних);
- сприяли швидкому економічному піднесенню Росії;
- відбулася часткова демократизація суспільства;
- але реформи були обмежені: зберігалося самодержавство, поміщицька власність на землю, станова структура суспільства.