В правление Екатерины II Россия приняла вместе с Пруссией и Австрией участие в трех разделах находившейся в состоянии развала феодально-шляхетской Польши, используя в качестве предлога так называемый "диссидентский" вопрос, т.е. проблему положения некатолического населения Речи Посполитой, не имевшего равных прав с католиками. В результате первого раздела (1772) Россия получила польскую часть Ливонии и часть Восточной Белоруссии (Полоцкое, Витебское, Мстиславское воеводства, часть Минского воеводства и все Подвинье), второго (1793) - всю Восточную Белоруссию и Правобережную Украину, третьего (1795) - Западную Белоруссию, Западную Волынь, Курляндию и Литву, а Речь Посполитая после подавления армией А. В. Суворова польского патриотического восстания Т. Костюшко (1794-1795) была ликвидирована. Насильственное решение так называемого "польского вопроса" отвечало духу политики абсолютистских монархий, резко усилившейся к концу XVIII в.
Таким образом, к концу века Россия, обретя новые рубежи, простиралась на огромной территории площадью около 17,5 млн кв. км, численность ее населения составляла 37,4 млн человек.
Объяснение:
Семирічна війна почалася 1756 закінчилась 1763. Ця війна була великим військовим конфліктом 18 століття, один із наймасштабніших конфліктів. Виникла в результаті протистояння між ворогуючими союзами: Великою Британією та Пруссією з одного боку, Австрією, Російською імперію та Францією. Англія та Франція вели боротьбу у морях і колоніях, Австрія та Пруссія вирішували свої континетальні суперечки. Семилітня війна розпочалась з нападом Прусії на Чехію. Але там вони зазнали поразки. Пізніше Фрідріх ІІ Напав на курфюрство. Заставши на марш кидку армію Саксонців. Це була 75 тисячна армія Прусів, яка розбила 18000 тисячну армію Саксонців. Потім у війну негайно втрутилась армія Австрії. Окрім легендарному бою під Лейтеном вони мали і інші переможні бої. У цій війні показався талант Фрідріха ІІ, він виявився гарним полководцем. Російська імперія вступила у війну, будучи у союзі з Австрією 1746 та Францією 1756, з Англією відносин не розривала, отож війну вела лише проти Пруссії. Англія завдали поразки Франції. Пруссіяна континенті у цілому програвала Австрії, Росії та Франції. Однак демарш нового російського імператора Петра ІІІ, який тривав з 1761 до 1762. Змінив баланс сил, коли російські війська перейшли на бік прусських. Палацовий переворот, що привів до влади Катерину ІІ , який відбувся 28 червня 1762 взагалі вивів Північну імперію з війни. Таким чином, жодна з коаліцій не здобула повної перемоги. Найбільше зиску отримала Англія, яка установила контроль над Індією й іншими колишніми колоніями Франції, включаючи Канаду. Іспанія передала Англії Флориду в обмін на Кубу. Пруссія підтвердила свої сілезькі завоювання та в підсумку стала однією з наймогутніших європейських держав. Росія територіальних і матеріальних здобутків не мала, проте й вона ввійшла до когорти перших країн Європи. Війна закінчилася Паризьким договором 1763, підписаним Францією, Англією, Іспанією, Потругалією та Губертусбургським миром 1763 року, що уклали Пруссія, Австрія, Саксонія. Ця війна закінчилась нічиєю, хоч Росія мала шанс виграти, Петро ІІІ прихильник Фрідріха ІІ зробив мир із Прусією. Карл Лотаринзький виявився жахливим полководцем. І імперія Габсбургів показали про свою неспроможність воювати із Прусією.
Короче говоря Коминтерн разрабатывал революцию в капиталистических странах а дипломаты хотели сотрудничать вот в этом-то и проблема