ПЕРЕДУМОВИ
Наприкінці XVII ст. в Англії розпочалася промислова революція (промисловий переворот), себто перехід від мануфактурного виробництва до фабричного, від ручної праці до машинної. Передумови її визрівали давно. Першим кроком стала аграрна революція (аграрний переворот), яка розпочалась у XVI ст. Аграрна революція — це перехід від натурального до товарного виробництва в сільському господарстві, ліквідація дрібних селянських господарств і зосередження землі в руках великих землевласників, значних орендарів, запровадження найманої праці.Другою важливою передумовою промислової революції стали зміни в техніці. Мануфактурне виробництво, яке базувалося на ручній праці та поділі на окремі прості операції, наштовхнуло на думку, що руку людини можна замінити пристроєм, машиною.
НАСЛІДКИ
Критерієм, який допомагає визначити початок промислового перевороту в тій чи іншій країні, прийнято вважати початок формування фабричної системи, що пов'язано з появою значної кількості справжніх фабрик.
Зміни, зумовлені промисловою революцією важко переоцінити. Принципово змінилася не тільки техніка, але й технологія виробництва. З'явилися нові галузі промисловості: нафтова, хімічна, кольорова металургія, автомобільна, верстатобудівна, авіаційна. Почалося широке використання електроенергії, а як енергоносіїв — нафти і газу. Створена технічна база дозволила активізувати науковий пошук і забезпечила швидке впровадження наукових відкриттів.
Зростання важкої промисловості вело до витіснення порівняно дрібних підприємств.Централізація і концентрація виробництвапризвели до виділення в ряді галузей підприємств-лідерів і виявили тенденцію до угод з питань виробництва і збуту між найбільшими фірмами. У ХХ ст. монополії перетворилися на невід'ємну рису індустріального суспільства.
Объяснение:
Внутренние конфликты, десятилетиями раздиравшие династию Омейя-дов, ослабили её власть. В 749 г., в результате восстания, к власти пришла династия Аббасидов (потомки Аббаса, дяди пророка Мухаммада), основавшая Багдадский халифат.
Аббасиды ограничили завоевательную политику халифата. Только в 751 г. произошло сражение арабских войск с китайскими на реке Талас в Средней Азии, в ходе которого китайцы потерпели поражение.
Арабо-византийские войны в Северной Сирии, Анатолии и Месопотамии не привели к крупным захватам. Багдадский халифат жил в условиях относительного внутреннего и внешнего спокойствия. Процветали науки, искусство, торговля. Арабский язык стал языком образованных людей, объединяющим многонациональную страну.
Ислам окончательно утвердился как религиозная и политическая сила мирового значения, чему во многом и арабские завоевания.
Сенат пополнялся инкорпорацией - т. е., избирал себя сам - была спец. должность сенаторская - "цензор", который решал в зависимости от имущественного ценза - включать ли человека в состав Сената или нет. Сенаторы принимали законы, ратифицировали договора и объявляли войну. Консул редко выступал против мнения большинства потому, что его по традиции спрашивали ПОСЛЕДНИМ из сенаторов.
Поощрения в римском войске - ожерелье, лавровый или золотой венок, почетный титул. Например, "император" было поначалу именно титулом, который солдаты присваивали своему начальнику - чисто военным "знаком отличия". Наказания - децимация - казнь каждого 10-го за бегство в бою или нарушение приказа. Если вина маленькая - привязывали к "столбу позора" в центре военного лагеря на сутки или были еще телесные наказания - розги хотя, закон ЗАПРЕЩАЛ телесные наказания для римских граждан, но к солдатам это не относилось