Багатьом, напевно, запам'ятався епізод з фільму "Покаяння", який ішов на екранах міста років чотири тому. Я хоч і не все зрозумів у ньому до кінця, але один момент забути не можу. "Ця вулиця веде до Храму?" - Запитує стародавня мандрівниця у молодої жінки. "Ні, не ця вулиця веде до Храму", - відповідає та. Вона знає, що говорить. З вулицею, на якій вона живе, у неї пов'язані важкі спогади. "Навіщо ж вулиця, якщо вона веде не до Храму?" - Здивовано питає бабуся. Вона твердо зрозуміла за довге життя, що людям потрібні тільки ті дороги, які ведуть до Храму добра, правди, краси та істини. І глядач мимоволі запитує себе: "Навіщо потрібна була дорога, що коштувала стільки сил і жертв, якщо вона привела не туди?" У чудового письменника Андрія Платонова є роман "Котлован". Цей образ-символ нашого життя-виявився настільки точним, що його використовують навіть міністри. Та й хіба не закопані мільярди грошей в землю? Досить прочитати в газетах суперечки про різних каналах. Волга-Чограй в Калмикії, наприклад, чи наш Волго-Дон-2, який обласна Рада вирішив законсервувати, виділивши на це ще мільйони рублів. Але цей образ підходить і до всієї нашої історії. Сімдесят років тому революційний народ клявся побудувати "новий світ", але до сьогоднішнього дня, схоже, зуміли замість обіцяного Храму загального щастя вирити тільки Котлован. Втім, реальні храми свідомо руйнувалися. Скільки тисяч їх знищено! Але ж як каже відомий журналіст Олег Морозов в "Литературной газете" (25.7.90) у статті-інтерв'ю, "очевидним є прямий зв'язок між загальним падінням моральності, загальним цинізмом, повінню аморалізму, злочинності, з одного боку, і втратою релігійної віри - з інший ".
Восстание в Казахстане началось под влиянием манифестов Пугачева. В них Пугачев обещал казахам землю, воду, леса оружие, свинец, одежду, право "жить прежним обычаем и по прежней вере". Эти манифесты послужили искрой для массового присоединения казахов к армии Пугачева. Еще до начала восстания, летом 1773 года, Пугачев лично побывал в кочевьях Младшего жуза, интересовался положением казахом, надеясь, заручиться их поддержкой раньше, чем поднимать яицких казаков. Пугачев посетил казахские аулы тайно, опасаясь разглашения его планов до начала восстания, но в декабре он вновь прибыл в Младший жуз в сопровождении большого отряда в 400 человек. В отряде были русские, чуваши, черемисы, башкиры, татары, калмыки. Этим пестрым составом своего отряда Пугачев хотел наглядно показать казахам многонациональность всего войска.
Горбачев Михаил Сергеевич Генеральный секретарь Цк КПСС (1985-1990). Первый и последний президент Советского Союза, государственный и политический деятель, положивший начало перестройке и гласности в стране. Административные реформы, политика: -утверждение принципов демократии -изменение избирательной системы, введение многопартийности -учреждение поста президента СССР (1990) -создана двухуровневая система законодательной власти - Съезд народных депутатов (1989) и Верховный совет -отмена 6ой статьи конституции (1990) -Провозглашение гласности и плюрализма -омоложение кадров, борьба с застоем и бюрократизацией
В экономике: -курс на построение рыночных отношений -привлечение иностранного капитала, внешние займы, импорт зерна -предоставление самостоятельности предприятиям и перевод их на хозрасчет (закон о государственном предприятии 1987) -начало развития частной инициативы, создание кооперативов (законы "об индивидуальной трудовой деятельности" и "о кооперации" 1988)
В социальной сфере: -задачи демократизации, борьба с беззаконием -идеи гласности, правовое закрепление гражданских прав и свобод -приоритет общечеловеческих ценностей над классовыми -реабилитация жертв политических репрессий -СМИ обрели независимость -антиалкогольная компания
Внешняя политика: -советско-американские договоы о сокращении вооружений (1987 и 1991) -парад суверенитетов, межнациональные конфликты -улучшение советско-китайских о ношений -отказ от вмешательства во внутренние дела братских стран : объединение Германии (1989-1990), падение просоветских режимов в станах Восточной Европы -вывод советских войск из Афганистана (1989) -ликвидация СЭВ и ОВД (1991)
Итоги: Перестройка стала делом миллионов - мощная волна забостовок Рост напряженности между народами Ослабление коммунистической идеологии, распад СССР демилитаризации всей общественной жизни прекращение гонки вооружений, конец «холодной войны»; превращение США после распада СССР в единственную супердержаву
Багатьом, напевно, запам'ятався епізод з фільму "Покаяння", який ішов на екранах міста років чотири тому. Я хоч і не все зрозумів у ньому до кінця, але один момент забути не можу. "Ця вулиця веде до Храму?" - Запитує стародавня мандрівниця у молодої жінки. "Ні, не ця вулиця веде до Храму", - відповідає та. Вона знає, що говорить. З вулицею, на якій вона живе, у неї пов'язані важкі спогади. "Навіщо ж вулиця, якщо вона веде не до Храму?" - Здивовано питає бабуся. Вона твердо зрозуміла за довге життя, що людям потрібні тільки ті дороги, які ведуть до Храму добра, правди, краси та істини. І глядач мимоволі запитує себе: "Навіщо потрібна була дорога, що коштувала стільки сил і жертв, якщо вона привела не туди?" У чудового письменника Андрія Платонова є роман "Котлован". Цей образ-символ нашого життя-виявився настільки точним, що його використовують навіть міністри. Та й хіба не закопані мільярди грошей в землю? Досить прочитати в газетах суперечки про різних каналах. Волга-Чограй в Калмикії, наприклад, чи наш Волго-Дон-2, який обласна Рада вирішив законсервувати, виділивши на це ще мільйони рублів. Але цей образ підходить і до всієї нашої історії. Сімдесят років тому революційний народ клявся побудувати "новий світ", але до сьогоднішнього дня, схоже, зуміли замість обіцяного Храму загального щастя вирити тільки Котлован. Втім, реальні храми свідомо руйнувалися. Скільки тисяч їх знищено! Але ж як каже відомий журналіст Олег Морозов в "Литературной газете" (25.7.90) у статті-інтерв'ю, "очевидним є прямий зв'язок між загальним падінням моральності, загальним цинізмом, повінню аморалізму, злочинності, з одного боку, і втратою релігійної віри - з інший ".