однією з перших подій, які прогриміли на всю україну, стало помилування юрія луценка. 7 квітня президент україни віктор янукович підписав відповідний указ, який дав свободу екс-міністру.
крім українців, жвавий інтерес до долі луценка проявляли в європі. там вимагали, щоб луценка, якого 27 лютого 2012 року засудили на 4 роки, випустили на волю.
європейці розглядали питання луценка на рівні з питанням тимошенко. там були й досі залишаються переконаними, що їхнє засудження – справа вибіркового правосуддя, а тому їх потрібно відпустити.
попри успіх з луценком, юлія тимошенко досі залишається ув'язненою.
натомість юрій після свого помилування фактично зразу почав вести активне громадське життя. після початку євромайдану, він став одним із лідерів та координаторів протесту.
зародження "титушків"
події 18 травня можна назвати маленькою репетицією євромайдану. у цей день в україні з'явилися "титушки".
під час проведення опозиційної акції "вставай, україно! " в києві (вона також почалася на майдані незалежності) група невідомих спортивних хлопців із антифашистського маршу, який провела в києві влада, напала на активістів мітингу.
пізніше сутички відбувалися на різних локаціях. билися люди й біля незрозумілого бтра із морквою, який, мабуть, мав обсміяти арсенія яценюка. але найбільше обурив суспільство напад на журналістку ольгу сніцарчук та фотографа влада соделя.
група "братків" у спортивних костюмах налетіла та до крові побила журналістів. пізніше виявилося, що одного з них, який чи не найбільше кривлявся на камеру та махав руками, звуть вадим титушко. також стало зрозуміло, що йому заплатили за побиття мітингувальників та провокації.
відтоді титушко став символом "проплачених спортсменів", а всіх спортивних молодиків, які влаштовують провокації на мітингах, почали називати в його честь "титушками".
до речі, сам вадик не оминув покарання за свої дії. за жорстоке побиття людей його засудили умовно до позбавлення волі на 3 роки зі звільненням від виконання призначеного покарання терміном на 2 роки. щоправда, після цього вадим навіть умудрився отримати фальшиве журналістське посвідчення. для чого воно йому – невідомо.
інформаційна війна росії з україною
політичне літо пройшло в україні доволі спокійно. депутати пішли на канікули та гарно відпочивали на різноманітних курортах.
а ось новий політичний сезон, який почався з приходом осені, в україні був доволі активним. поки в країні готувалися до євроінтеграції та розробляли відповідні законопроекти, з росії лунали погрози щодо майбутнього україни після підписання угоди з єс. президент росії володимир путін погрожував перекривати дорогу українським товарам. прем'єр росії дмитро медведєв також постійно повторяв позицію президента.
крім того, з росії постійно доходили до україни страшилки про європу. одні з основних повідомлень північного сусіда: в європі процвітає гомосексуалізм, а з українців там зроблять рабів. російські змі дуже активно підтримували інформаційний штурм україни.
скандально відомий в україні дмитро кисельов особливо відзначився в ході інформаційної війни з україною. на всеросійському федеральному каналі він розповідав про диких та бідних українців, які животіють у країні та самі не знають, що творять. його передачі рясніли перекрученою інформацією та незрозумілими "фактами" про україну. в передачі українців порівнювали з африканцями, передбачали швидкий економічний дефолт та розруху.
у відповідь на дії росії тсн зняв власну версію програми, але вже про росію та показав, як живеться жителям північного сусіда.
зараз інформаційна війна продовжується. російські змі активно перекручують інформацію про україну. доходить навіть до повного абсурду, як, наприклад, із "другим" пам'ятником леніну, який видання russia today "встановило" на бессарабській площі, а потім саме ж "знесло". видання переконувало, що українці руйнують столицю країни та знищують пам'ятки архітектури.
марафон із єврозаконами
президент україни віктор янукович неодноразово протягом року заявляв, що шлях україни в єс невідворотний. він переконував, що україна виконає всі вимоги європи, бо головною ціллю країни залишається інтеграція в співдружність.
після цього верховна рада почала активно приймати законопроекти, які були необхідні для підписання угоди з єс. серед основних проектів були закони про прокуратуру, виконання судових рішень, зміни до виборчого законодавства, збільшення повноважень рахункової палати, зміни до кримінально-виконавчого кодексу, закон про посилення незалежності судів, про мирні зібрання та інші законопроекти, які в єс вимагали для підписання угоди. серед них вагоме місце займала ще й вимога дозволити тимошенко лікуватися за кордоном.
народні депутати дуже активно приймали закони, але остаточно зупинилися на двох найважливіших: про прокуратуру та про лікування тимошенко. жодні переговори та робочі групи, які мали знайти компроміс для прийняття цих законів, не дали бажаного результату.
різка зміна курсу і розгін майдану
несколько в меньшей степени, чем в сша, подъём охватил и европейские страны. пострадавшая от военных действий франция к концу 1920-х гг. сумела превысить довоенный уровень промышленного производства на 40%. это произошло возвращению ей, согласно условиям версальского договора, промышленно развитых районов — эльзаса и лотарингии, а также огромным репарационным платежам, полученным с германии (8 млрд золотых марок). выражение «мы заставим немцев платить! » стало лозунгом французского правительства.
успехи великобритании были скромнее. она окончательно потеряла прежнее главенствующее положение в промышленной, торговой и финансовой сферах. рынки сбыта британской промышленности сузились, страна уже не выдерживала конкуренции со стороны сша, германии и японии.
произошли изменения и во внутренней политике великобритании. наряду с традиционными политическими силами — либералами и консерваторами — в борьбу за политическую власть включилась лейбористская (рабочая) партия, созданная в начале xx в. при активном участии профсоюзов. в основе её идеологии лежали социалистические идеи. при этом лейбористы были демократии и не стремились менять традиционные устои британского общества. в 1924 г. джеймс рамсей макдональд создал первое лейбористское правительство. оно не обладало большинством в парламенте и зависело от поддержки либералов, поэтому ему удалось выполнить только часть мероприятий своей программы, направленных на улучшение социального положения рабочих. непоследовательность политики лейбористов к их поражению на новых выборах 1924 г. и приходу к власти консерваторов.в 1926 г. британию потряс грандиозный трудовой конфликт. он начался в угольной промышленности, где владельцы шахт, не достигшие соглашения с профсоюзами, объявили локаут. вскоре генеральный совет британских тред-юнионов объявил о начале всеобщей забастовки, в которой приняло участие 5 млн рабочих. однако через несколько дней совет объявил о прекращении забастовки, несмотря на то что требования рабочих, в том числе горняков, выполнены не были. материал с сайта
с целью предотвратить в дальнейшем подобные конфликты правительство приняло закон, запрещающий всеобщие забастовки и забастовки солидарности. вместе с тем активизировались попытки примирения труда и капитала, установления индустриальной демократии, перестройки и социальных отношений на демократических началах путём «равноправного делового сотрудничества» между рабочими и предпринимателями, а также с социально- законодательства демократического государства. для этого из представителей тред-юнионов и предпринимателей в 1928 г. был создан комитет под председательством промышленника альфреда монда. комитет должен был регулировать отношения между организованными рабочими и предпринимателями, предотвращать забастовки и способствовать подъёму
мужчина очень великодушный