І. Мазепа перейшов на сторону шведів під час Великої Північної війни через своє незадоволення політикою російського царя, який намагався змінити статус запорозької козацької національної території. Мазепі також було неприємно бачити, що він є залежним від Російської імперії, яка прагнула здійснювати більшу контроль над ним.
Підтримали Мазепу в цьому переході на сторону шведів деякі запорозькі козаки, а також Військо Запорозьке, яке зайняло нейтральну позицію і не допомагало Росії в війні.
Перехід Мазепи на сторону шведів мав серйозні наслідки для Запорізької Січі та Гетьманщини. Російський цар закрив Запорізьку Січ та ув'язнив деяких козаків, а зі шведської сторони були здійснені розграбування та руйнування козацьких січей. Крім того, війна привела до суттєвих змін у політичній та економічній сферах країни.
Объяснение:
Колабораціонізм - це співпраця з нацистськими окупантами під час Другої світової війни. Моє ставлення до цього явища дуже негативне.
По-перше, колабораціоністи сприяли нацистам у втіленні їхніх злочинних намірів. Вони надавали окупантам доступ до ресурсів, які вони використовували для експлуатації народу та військових цілей. В результаті багато невинних людей стали жертвами нацистського терору.
По-друге, колабораціоністи сприяли поширенню нацистської й пропаганди й пропаганди. Вони допомагали нацистам наладити контроль над засобами масової інформації та штучно розповсюджувати ідеологію, яка призвела до трагічних наслідків для світу.
По-третє, колабораціонізм підривав нашу готовність до боротьби за свободу та демократію. Замість того, щоб об’єднуватися у боротьбі проти нацистської агресії, колабораціоністи дивилися на світ з цинічною байдужістю. Це привело до того, що ступінь мобілізації людей для боротьби з німецькою армією був значно меншим, ніж міг би бути.
Разом взяті, ці аргументи підтверджують, що колабораціонізм був недопустимим проявом відмови від спроби боротьби з нацизмом, який призводив до жахливих трагедій. Потрібно пам’ятати, що співпраця з окупаційною владою ніколи не може бути виправданою, коли на кону стоїть свобода людей.
Дальнейшие события подтвердили правоту Кутузова. Город оказался пустым: жители покинули его задолго до прихода французов. Начались пожары, захватчиков стали одолевать голод и болезни, упала дисциплина. Попытки добыть провизию в окрестностях Москвы встретили ожесточенное сопротивление русских партизан. Зимовать в России Наполеон не мог, его армия, рассчитывая на быструю победу, не имела даже теплой одежды.
Поняв тяжесть своего положения, французский император запросил у Кутузова мира.