ответ:
несомненно, великие открытия явились событиями всемирно- значения. важнейшим следствием является «революция цен». наплыв из колоний большого количества дешевого золота и серебра к падению их стоимости и повышению цен на продукцию сельского хозяйства и предметы первой необходимости. с 1500 по 1600г. средний уровень цен в европе поднялся на 300 - 400%. однако последствия «революции цен» сказались на европейских стран по-разному. в испании и португалии в силу большого скачка цен производство многих товаров стало настолько дорогим, что они потеряли свою конкурентоспособность в международной торговле. это , в свою очередь, к глубокому упадку промышленности и торговли данных стран. наоборот, «революция цен» укрепила позиции и нидерландов, страны с развитым товарным производством, чьи товары шли в испанию и португалию. рост цен вызвал и иные последствия в некоторых европейских стран: с одной стороны, снизилась реальная заработная плата, а с другой - значительно увеличилась промышленная прибыль. так, если цены на товары народного потребления в в 16 веке выросли на 155%, то денежная оплата труда наемных работников - лишь на 30%. одновременно серьезно пострадали феодалы, получавшие фиксированную денежную ренту. великие открытия значительно расширили мировой рынок. захват колоний заметно увеличил количество новых товаров, появившихся в европе (табак, какао, кофе, картофель, томаты, пряности, чай). в лице колоний для европейской промышленности образовался ёмкий внешний рынок сбыта. вследствие этого возник кризис цеховой системы, неспособной удовлетворять этот возросший спрос. средневековое ремесло было вынуждено уступить место капиталистической мануфактуре, значительно увеличившей масштабы производства применявшемуся разделению труда. это имело своим результатом концентрацию торгового и промышленного капитала и формирование класса буржуазии. следовательно, можно сделать вывод, что сложившаяся колониальная система явилась одним из рычагов так называемого первоначального накопления капитала. более того, мореплавание позволило установить стабильные связи между отдельными частями мира и обусловило формирование мировой торговли. торговые пути из северного, и средиземного морей переместились в атлантический, индийский и тихий океаны. этому торговые пути связали между собой континенты. центром мировой торговли стал голландский город антверпен. рост торговли требовал новых форм ее организации. в 16 веке в европе стали появляться товарные биржи (первая - в антверпене). на таких биржах купцы заключали торговые сделки при отсутствии товаров: купец мог продать кофе будущего урожая, ткани, которые еще не сотканы, а потом купить и доставить своим покупателям. одновременно расширилась практика предоставления международного кредита, что к созданию также в антверпене фондовой биржи, где находились в обращении векселя, облигации, валюта различных государств, а позже - акции. торговое могущество голландии было неоспоримо. будучи сравнительно небольшой страной, нидерланды вначале xvi века обладали уже развитой промышленностью. громадный торговый флот позволял стране осуществлять широкую посредническую торговлю и стать "мировым перевозчиком". великие открытия способствовали превращению нидерландов в наиболее развитую часть европы. активной внешней политике, испания и португалия в xvi веке захватили огромные колониальные владения. однако полученные от колоний доходы уходили на содержание королевского двора. оставаясь по-прежнему феодальными странами, в столкновении с капиталистическими соперниками - голландией и , они были вынуждены уступить ведущее место соперникам.
объяснение:
Грецькі міста-держави Північного Причорномор’я
Наприкінці VII – початку VI ст. до н. е. греки заснували ряд колоній у Північному Причорномор’ї. У IV ст. до н. е. для грецьких міст на Україні настала пора розвитку. Найбагатшою з них була Ольвія, розташована в гирлі Бугу, вона була центром торгівлі між Грецією та її чорноморськими колоніями.
До центрів торгівлі належали Херсонес і Феодосія в Криму, Пантікапей (Керч), східний Крим, але розквіту прийшов кінець. Почалися сварки між верхівкою та рабами, почастішали напади кочівників.
Зміцнення Риму завдало політичну поразку еллінському світу, майже ціле століття тримався Пантікапей з сусідніми містами, але у 68 р. до н. е. Рим оволодіває Чорноморським узбережжям.
Це повертає грецьким містам на Україні економічну та політичну стабільність. Проте панувати грекам на Україні залишалось недовго. Готи і гуни їх знищили зовсім.
Перші слов’янські державні утворення. Антське царство
З початку VI ст. до н. е. землеробський люд стає дедалі політичним. Дослідження їхніх мовних, етнічних, культурних рис вказують на те, що люди ці були слов‘янами – прямими нашими предками, першими українцями.
Порівняно з міграцією кочовиків розселення слов‘ян являло собою повільний рух із правослов’янських земель. Він (рух) охопив великі території. Розселення носило мирний характер, за винятком окремих сутичок на кордонах з Візантією. Слов‘яни на нові землі як колоністи, а не загарбники
Таким чином на початок VI ст. із спільної мови слов‘ян сформувались три підгрупи:
Західнослов’янська, зрештою поділена на польську, чеську та словацьку.
Південнослов‘янська – з якої постали болгарська, македонська та сербохорватська.
Східнослов‘янська – з якої розвинулася українська, російська та білоруська мови.
У VII ст. східні слов‘яни (вірніше їхні прямі предки – анти) були корінним населенням правобережного Дніпра. Протягом VII та VIII ст. налічувалося близько 14 великих племінних союзів на землях теперішньої України, Білорусії та Росії. Племена і роди з патріархами на чолі об‘єднувало поклоніння спільним богам. Пізніше з‘явися клас знаті або князів.
Сырым Датулы - он не жил во времена Жунгарского наступления,
Нуралы - он жил после Жунгаров
Сыбызгы - ны струнный инструмент