Василь Довбуш належав до найбіднішої верстви сільського населення - комірників, які не мали навіть своєї хати і змушені були тіснитися в найнятій комірці. Єдиним засобом існування, як засвідчують очевидці, були для родини Довбуша декілька овець, що паслися в череді Марковецької громади на гірських полонинах. Цю череду доглядав пастух, котрого селяни винаймали на рік за домовлену плату. Таким пастухом влітку 1739 р. був якийсь Олекса Жолоб, йому на зміну виходив Василь Довбуш, котрий також наймався у громади за пастуха і часто перебував на полонинах.
Объяснение:
Василь Довбуш належав до найбіднішої верстви сільського населення - комірників, які не мали навіть своєї хати і змушені були тіснитися в найнятій комірці. Єдиним засобом існування, як засвідчують очевидці, були для родини Довбуша декілька овець, що паслися в череді Марковецької громади на гірських полонинах. Цю череду доглядав пастух, котрого селяни винаймали на рік за домовлену плату. Таким пастухом влітку 1739 р. був якийсь Олекса Жолоб, йому на зміну виходив Василь Довбуш, котрий також наймався у громади за пастуха і часто перебував на полонинах.
Объяснение:
Октавиан Август, или, как его звали в детстве и юности, Октавий приходился внучатым племянником знаменитому римскому полководцу Гаю Юлию Цезарю (его бабка с материнской стороны, Юлия, была родной сестрой императора). Цезарь, который не имел мужского потомства, объявил в завещании об усыновлении Октавиана, к которому должны были перейти его родовое имя и 3/4 имущества. Мать посоветовала юноше не соглашаться на наследство и от усыновление, однако Октавиан решительно возразил, что поступить так было бы постыдной трусостью.
Прибыв в Рим, он в первую очередь обратился за поддержкой к Антонию, старому боевому соратнику его приемного отца и сотоварищу его по последнему консульству. Антоний, находившийся тогда на вершине своего могущества и почти единолично распоряжавшийся всеми делами, встретил Октавиана с пренебрежением и посоветовал ему поскорей позабыть об усыновлении. Он заметил, что юноша попросту не в своем уме, если всерьез намеревается принять на свои плечи такую непосильную ношу, как наследство Цезаря. Октавиан ушел от него в сильнейшем гневе.