ответ: Українське селянство було тією частиною населення, яка поважала народну культуру, вважала своєю рідною мовою українську. За пореформеної епохи село в цілому зберігало свій давній вигляд. Селяни різних регіонів по-різному будували і припиняли свої будинки, проте повсюдно вони оберігали традиційні українські риси. У харчовий раціон українського селянина значних змін не відбулося. Більшість селян харчувалася дуже просто і одноманітно. Здебільшого вони споживали круп'яні та борошняну їжу, картоплю та інші овочі. Важливе місце в житті українського села займала седянсьна суспільство. Однак реформа 1861 р .. Істотно змінила економічні і правові основи її життєдіяльності. З тих пір громада стала нижньою ланкою імперської адміністрації, Вся надельная земля належала громаді, яка розподіляла її між окремими, селянськими господарствами. За пореформеної епохи, коли селянство почало господарювати самостійно, де далі помітним ставало його майнове розшарування. В результаті селянство розділилося на три основні групи:
заможне селянство, яке успішно вело господарство завдяки поєднання важкої праці, ініціативності, землеробського таланту, використанню праці сільських найманих працівників (батраків). Їх господарства пристосувалися до ринкових потреб і орієнтувалися на виробництво товарної продукції. Вони нарощували свої землі, купуючи наділи збіднілих односельців, мали кілька коней сільськогосподарський інвентар; господарі середнього достатку, або середняки. Земельні наділи, належали цій категорії селян, давали їм можливість прогодувати сім'ю. Вони також мали кілька коней та голів худоби.
Дворянство. Реформа 1861 р .. Стала рубіжним подією для більшості дворянства. Землевласники, які звикли розпоряджатися долею своїх селян і не замислюватися над тим, звідки беруться гроші, виявилися в незвичних умовах. Тепер для забезпечення гідного життя слід було навчитися підраховувати вартість роботи, витрати, прибутки тощо. Для багатьох це виявилося занадто складно. Замість переобладнання своїх маєтків, придбання машин і т.п. дворяни намагалися зберігати звичний б життя. Коли грошей не вистачало - закладали маєтки та брали позики. В результаті на 1877 великі борги мали 77% дворян.
Буржуазія. Реформи 60-70-х РP. XIX ст. сприяли появі нових шарів суспільства - буржуазії і промислових робітників. Процес формування буржуазії почався ще в дореформеної епохи. Представники нової суспільної верстви були в основному вихідцями з купців або заможних селян. Прикладом становлення українського підприємництва була фірма «Брати Яхненки Симиренко». У пореформений період вона стала лідером в цукровій промисловості. Наступним етапом формування буржуазії стала індустріалізація,
Робочі. На відміну від селян, промислові робітники не мали засобів виробництва і повинні були продавати свою робочу силу. У другій половині XIX ст. вони були неоднорідною за складом шаром. Велику кількість робочих становили сезонні працівники, зайняті в цукровій промисловості. У позасезонне час вони поверталися до своїх cил. Чисто промисловими робітниками були насамперед жителі промислових районів Півдня - шахтарі Донбасу, металурги Кривого Рогу та інші.
Умови життя і праці промислових робітників, за деякими винятками, зовсім не відповдали тодішнім європейським нормам. Особливо важким було становище робітників у великих промислових центрах.
Жінки. Швидкий розвиток великої промисловості зумовив зростання міст і їх жителів. У нових умовах життя стався перелом традиційних сімейних відносин, не на користь жінки. Домашнім господарством і Догляд за дітьми, як і раніше займалися жінки. Ця робота не була легкою, але вона не мала грошового вираження. Тому годувальником сім'ї був чоловік. Отже, чітко визначилося залежне становище жінки. Такий статус жінки часто породжував сімейні суперечки.
На роботу влаштовувалися або незаміжні жінки, або жінки, сім'ї яких перебували в тяжкому матеріальному становищі. Всього на промислових підприємствах працювало близько 15% жінок. Однак зарплата жінок становила лише дві третини від зарплати чоловіків за ту ж роботу.
Зміни в зовнішньому вигляді міст. Міста стали певною мірою відображенням змін, що відбуваються в суспільстві під впливом індустріалізації.
Явищем, пов'язаним з швидким зростанням міського населення, стала поява майже в кожному місті нічліжних будинків. Iх жителями ставали переважно селяни, які працювали на місцевих фабриках заводах.
Потому что монгольское общество той поры жило войной, и каждый мужчина был воином. Чингисхан сумел придать своей разноплемённой массе стройную организацию. Вся армия великого хана делилась на тумены примерно по десять тысяч бойцов. Тумены могли действовать как самостоятельные единицы. Они двигались параллельными маршрутами, чем облегчали себе довольствие на местности. Потом, когда нужно, они снова соединялись вместе в могучее войско. Не менее значительное место занимала искусная дипломатия. При завоевании Северного Китая Чингисхан использовал вражду местных государей.
(из этого можно понять что Чингисхан был очень смышлен)
Главной причиной разложения феодально-крепостнической системы явились изменения, произошедшие в народном хозяйстве России, основой которого было земледелие, экстенсивная аграрная экономика. С ростом численности и плотности населения выявились недостатки экстенсивного земледелия. Длительная эксплуатация человеком природной среды приводит постепенно к её истощению. В Европе кризис феодальной системы наступил раньше в результате ограниченности земельных площадей и высокой плотности населения. В России наступление кризиса было отсрочено. Обилие плодородных земель, обширность малозаселённых территорий не стимулировали развития индустриальной системы хозяйства. Однако в первой половине XIX века в экономике России всё отчётливее дают о себе знать признаки разложения феодально-крепостнической системы. Рассмотрим их подробнее.
Прежде всего начался процесс разложения крепостногохозяйства ..
Это проявилось в: - разрушении натурального характера хозяйства под воздействием развития товарно-денежных отношений; - постепенном ослаблении прикрепления крестьян к земле в результате ряда правительственных указов, развития отходничества, отработочной системы зависимости; - сокращении крестьянских наделов за счёт увеличения барской запашки в черноземье и отвлечении крестьян от земли для занятия промыслами в нечерноземье; - падении производительности барщинного труда - основы феодальной экономики, росте задолженности помещиков; - применении новых интенсивных методов ведения хозяйства многопольного севооборота, удобрений, импортных сельскохозяйственных машин, новых продуктивных сортов растений и т. д.; - росте имущественного неравенства крестьян и складывании между ними новых экономических отношений, имеющих капиталистический характер (найм, аренда) .
Значительные изменения произошли в промышленном про изводстве .:- выросло количество капиталистических мануфактур, основанных на вольнонаёмном труде; - в 30-40-е годы в России начался промышленный переворот, который означает не только переход к систематическому применению машинной техники (здесь впереди идёт отечественная хлопчатобумажная отрасль) , но и формирование новых социальных сил осуществить этот переворот: российской буржуазии и пролетариата. Российский предпролетариат и предбуржуазия существовали как социальные слои. Предпролетариат пополнялся за счёт государственных и оброчных крестьян, предбуржуазия - за счёт купечества и капиталистических крестьян; - важным признаком трансформации феодальной системы и зарождения индустриальной явился рост городов. Темпы роста городского населения превысили темпы роста в целом в 2.2 раза; - появились новые виды транспорта, соответствующие индустриально-капиталистической системе, хотя развитие их идёт очень медленно. В 1815 г. на Неве был пущен первый в России пароход. К 1825 г. было построено 367 вёрст шоссейных дорог. В 1837 году была открыта первая железная дорога - Петербург - Царское Село, в 1843-1851 гг. построена железная дорога, связавшая две столицы; - становлению новой системы и разрушению старой рост внутренней и внешней торговли, развитие внутреннего рынка. Наряду с ярмарочной сезонной торговлей, соответствовавшей феодальному обществу, появляется постоянная магазинная торговля