ответ:Статус українських земель у складі Великого князівства Литовського та інших держав. Кревська унія 1385 р. й українські землі. Мета: ознайомити учнів із причинами і наслідками польської та литовської експансії на українські землі наприкінці ХIV ст.; розкрити сутність Кревської унії та показати її наслідки для українських земель; удосконалювати вміння працювати з історичною картою, історичними джерелами, схемами та таблицями; виховувати толерантне ставлення до минулого. Очікувані результати: Після цього уроку учень/учениця : - показує на історичній карті територію українських земель у складі різних держав; - визначає причини та наслідки Кревської унії; - висловлює судження щодо діяльності Любарта Гедеміндовича, Володимира Ольгердовича ; - тлумачить та засвоює поняття і терміни: унія, - називає час входження українських земель до складу різних держав. Поняття і терміни: унія, Кревська унія, Городельська унія Основні дати і події: 1362 р. — битва на р. Сині Води; 1385 р. — укладення Кревської унії; 1385 р. – спроба союзу Литви та Польщі проти Тевтонського ордену; 1410 – перемога у Грюнвальдській битві, як наслідок – Городельска унія 1413 р.
Розповідь вчителя.
Причини швидкого і відносно мирного підпорядкування українських земель ВКЛ.
Усобиці в Золотій Орді на тлі посилення воєнної могутності Литви (битва під Синіми водами 1362 р., русько-литовські сили, сучасна Кіровоградщина);
Політика литовських князів за принципом «ми старини не рушимо, новини не вводимо» (іншого запропонувати не могли, бо знаходилися на нижчому рівні розвитку, підтверджувалося в рядах великого князя з місцевими землевласниками і городянами);
Приязне ставлення місцевого населення, яке в такий б прагнуло позбутися від татарської залежності;
Ймовірна угода з Золотою Ордою, яка передбачала введення литовської адміністрації за умови сплати данини.
Словникова робота
Унія — об'єднання держав, часто під короною єдиного монарха (персональна унія);
назва міжнародних адміністративних союзів.
Учні переглядають уривок кінострічки «телеканал Інтер» Історія України 63 серія Ягайло. Кревська унія.
Кревська унія 1385 р. – спроба союзу Литви та Польщі проти Тевтонського ордену
Передбачала:
обрання великого князя Литовського Ягайла польським королем (одружувався на польській королеві Ядвізі)
приєднання ВКЛ до складу Польської корони
хрещення Литви за католицьким обрядом (остання язичницька країна в Європі, до того більшість Гедіміновичів були православними)
АЛЕ
Проти виступила литовська знать, невдоволена зникненням їхньої держави. Лідер – син вбитого Ягайлом Кейстута – Вітовт
Робота учнів з підручником
Опрацьовуючи підручник сторінку 157-158 складіть таблицю
“ Українські землі у складі Великого князівства Литовського
Українські землі що входили до складу Великого князівства Литовського
Система управління
Судочинство
Релігія
Учні прямцюють біля карти, показують кордони сучасної України та українські землі які увійшли до складу Великого князівства литовського.
Розповідь вчителя
Діяльність Вітовта
1392 р. – Ягайло визнав Вітовта своїм намісником.
1398 р. – Вітовт проголошує себе великим князем Литовським під номінальною зверхністю Польського короля, фактичний розриває Кревську унію.
1399 р. – нищівна поразка Вітовта у битві на Ворсклі, як наслідок – Віленська угода 1401 р.
1410 – перемога у Грюнвальдській битві, як наслідок – Городельска унія 1413 р.
1430 р. – спроба коронації Вітовта
У внутрішній політиці Вітовт:
обмежував права удільних князівств;
усував та переміщував князів;
спирався на підтримку католицької церкви
Вітовт не лише зберіг Велике князівство Литовське, а й перетворив федерацію князівств на централізовану державу
Свидригайло та Сигізмунд
1430 – 1432 – князювання в Литві Свидригайла Ольгердовича (ставленик руської партії)
1432 – державний переворот, прихід до влади Сигизмунда Кейстутовича (ставленик католицької знаті та Польщі)
1435 – поразка Свидригайла в битві на річці Швянті
1440 – вбивство Сигизмунда, замирення нового князя, Казиміра, зі Свидригайлом, відновлення Київського князівства (Олелько Володимирович і Семен Олелькович)
Узагальнення та систематизація знань
Закріплення!
2.Віршовані загадки.
1) До влади цей литвин великий потяг мав — Всі племена литовські воєдино він зібрав. Так, як місцева знать це не бажала визнавати,То довелося все життя йому із нею воювати.
2) Цей чоловік литвинів вдруге об’єднав,Столицю Вільно в землях Білорусі заснував. А після вимертя всього Данилового роду Без особливої з боку русинів перешкоди Більшість земель його з Литвою воз’єднав.
3) Хотів литвинів самостійність відродити,Та не судилося йому проблему розрішити, Бо на Полтавщині литовсько-руські сили Орда татарська у нерівній битві розгромила.
Співвіднесіть дати і події
Объяснение:
Народные (плебейские) трибуны — это должностные лица, представлявшие интересы плебса. Основным правом народного трибуна было «право Из этого развилось право трибунского «вмешательства» во все действия должностных лиц, включая других трибунов. Народные трибуны обладали сакральной неприкосновенностью. Народные трибуны первое время не были должностными лицами всей гражданской общины, но только плебейскими, однако их права предоставляли им (и плебейским собраниям) большую роль в политической жизни общины.
Подробнее во вложениии)
1. В 1803 году он издал указ "О вольных хлебопашцах", который разрешал помещикам отпускать на волю крепостных с наделением их землёй за выкуп.
2. В марте 1804 г. Александр I запрещал продавать крестьян без земли на территориях Лифляндской и Эстляндской губерний, отменял вмешательство помещика при вступлении в брак его крепостных, учреждал выборность низших судов, запрещал помещикам наказывать крестьян более чем пятнадцатью палочными ударами. Прекращалась в любой форме раздача государственных крестьян.
3. В 1810 году учреждён Государственный совет, который должен был стать высшим органом управления, но оказался лишь совещательным органом при царе.
4. Было открыто много средних и высших учебных заведений, в том числе университеты (Казань, Харьков, Петербург, Дерпт) и близкие к ним по программе лицеи.
Консервативные меры:
1. В стране был установлен режим аркачеевщины.
2. Введена цензура, происходят гонения на прогрессивно мыслящих людей, в образовании насаждается религиозное сознание.
3. Усилилось крепостничество.
4. Возникает самое уродливое проявление феодально-крепостнического гнёта - военные поселения. В них крестьяне должны были пожизненно отбывать военную службу и заниматься сельским хозяйством, чтобы прокормить себя и свои семьи.