Вели́кий теро́р — найменування доби в історії СРСР (1937–1938 роки), коли сталінські репресії були різко посилені та доведені до максимуму своєї інтенсивності. Інша поширена назва цього історичного періоду — «Єжо́вщина» — пов'язана з тим, що керівником народного комісаріату внутрішніх справ у той час був Микола Іванович Єжов.
Масовий терор того періоду тодішня влада країни вчиняла на всій території СРСР, а також у Монголії і Туві, на підставі «спущених на місця» Миколою Єжовим цифр «планових завдань» щодо виявлення та покарання так званих ворогів народу.[1] Показовим стало стрімке зростання числа розстріляних: 1118 осіб в 1936 році і 353 074 особи в 1937. Протягом кампанії до ув'язнених якнайширше застосовувалися катування, вироки до розстрілу, що не підлягали оскарженню, виносилися найчастіше без будь-якого суду Трійками НКВС й негайно приводились у виконання. Родичів засуджених репресували за сам лише факт споріднення з ними. Діти репресованих, які залишилися без батьків, поміщались у спеціальні «дитячі будинки для дітей ворогів народу», або так звані у сучасних дослідженнях «дитячі гулаги».Організатори Великого терору інсценували ряд показових процесів, найвідомішими з яких є Московські процеси проти представників еліт у політиці, війську, економіці, державному апараті, науці та культурі. Таємні «масові операції» з середини 1937 р., від яких постраждали так звані куркулі, «соціально шкідливі» та «соціально небезпечні елементи» та етнічні меншини, спричинили більшу частину жертв терору. Через три роки після смерті Сталіна, тогочасний Перший секретар ЦК КПРС Микита Хрущов у таємній промові на XX з'їзді партії 1956 р. торкнувся теми «політичних чисток» проти членів партії. Масові операції все одно лишалися державною таємницею. Лише після краху Радянського Союзу та відкриття доступу до таємних архівів стало можливо охопити розмах і глибину Великого терору.
У дослідженнях Великого терору тривалий час залишалися суперечності щодо кількості жертв і його причини. Тут зіткнулися погляди прибічників теорії тоталітаризму і дослідниками, які вбачали причину терору в суперечностях радянського суспільства, у політичному конфлікті між центром і периферією.
Чистка партії
З 1933 р. по 31 грудня 1934 р. проводилася «генеральна чистка» ВКП(б), продовжена до травня 1935 р., що зачепила 18,3 % з 1916,5 тисячі членів. Після її завершення почалася «перевірка партійних документів» до грудня 1935 р., що додала ще 10–20 тисяч. А 14 січня 1936 р. оголошено про «заміну партійних документів», що була здійснена до вересня 1936 р. з виключенням 18 % членів, згідно з Єжовим. Виключені члени партії попадали під репресії в першу чергу. Основна маса більшовиків, що відіграли провідну роль у 1917 році, або пізніше, у Радянському уряді, була страчена. Єдиним членом первісного складу Політбюро 1917 року, що вцілів після чищення, був сам Сталін. З інших п'яти четверо минулого розстріляні, один, Лев Троцький, виключений з партії, вигнаний із країни й ліквідований в 1940. Із семи членів Політбюро, обраних між революцією 1917 і смертю Леніна 1924, четверо розстріляні, один (Томський) заподіяв собі смерть, двоє (В. Молотов і Калінін) залишилися живими.
Репресії в армії Докладніше: Процес у справі «військово-фашистського заколоту» та Справа Тухачевського У червні 1937 також відбувся суд над групою вищих офіцерів РСЧА, включаючи Михайла Тухачевського. Обвинувачуваним ставилося планування військового перевороту 15 травня 1937.
До складу Спеціальної судової присутності, що ухвалила обвинувачуваним найвищу кару, входило 8 чоловік; з них п'ятеро (Блюхер, Бєлов, Дибенко, Алксніс, Каширін) самі розстріляні протягом року.Чистка всередині НКВС
Під час першого московського процесу наркомом внутрішніх справ і головою головного управління держбезпеки був Генріх Ягода. Він брав активну участь у розслідуванні вбивства Кірова, що лягло в основу судового процесу.
Процес відбувся в серпні 1936, і вже у вересні Ягода був переміщений на пост наркома зв'язку, 4 квітня 1937 арештований. У лютому 1938 став на Третьому московському процесі, де був обвинувачений у співробітництві з іноземними розвідками, і вбивстві Максима Горького.
6 вересня 1936 наркомом внутрішніх справ замість Ягоди призначений Єжов, під керівництвом якого були проведені Другий і Третій Московські процеси, і «Справа військових». Саме чищення 1937—1938 років асоціюється, у першу чергу, з ім'ям Єжова («Єжовщина»). У цей період вичищені були в тому числі й 2500 співробітників НКВС.
Зі співробітників держбезпеки з 1 жовтня 1936 р. по 15 серпня 1938 р. було арештовано 2273 особи, з них за «контрреволюційні злочини» — 1862. Після приходу Берії за 1939 рік до них додалося ще 937 чоловік[8]. Частина з них була потім звільнена й відновлена в органах.
Идея организации общедоступной библиотеки в России появилась в начале XVIII века[2]. Ещё в начале царствования Екатерины II, в 1766 году план создания публичной российской библиотеки был предложен ей на рассмотрение, но только за полтора года до своей смерти, 16 (27) мая 1795 года, российская императрица одобрила проект создания в Санкт-Петербурге Императорской библиотеки.
Место для библиотеки было определено в самом центре столицы Российской империи, на углу Невского проспекта и Садовой улицы, строительство здания по проекту архитектора Е. Т. Соколова началось немедленно, но продолжалось около 15 лет.
В основу иностранного фонда Императорской Публичной библиотеки легла коллекция книг и рукописей братьев Залуских — Библиотека Залуских. Для организации фонда библиотеки было составлено первое в России пособие по библиотечной классификации[3], а в 1810 году император Александр I утвердил первый российский библиотечный законодательный акт, содержавший пункт об обязательной доставке в библиотеку двух бесплатных экземпляров любой печатной продукции, издаваемой в России[4]. Планировалось открыть библиотеку в 1812 году, однако из-за войны с Наполеоном самая ценная часть собрания была эвакуирована из Санкт-Петербурга, и открытие пришлось перенести на два года. Торжественное открытие Императорской Публичной библиотеки состоялось 2 (14) января 1814 года.
1814—1917 годы[править | править вики-текст]