М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
alexey2030
alexey2030
01.07.2022 11:57 •  История

Кто жил в санкт-петербурге в 18 веке? где можно было найти работу? какие проблемы у петербуржцев были в быту? как они передвигались? как отмечали праздники?

👇
Ответ:
KiryaRossokha
KiryaRossokha
01.07.2022
Сразу же после основания Петербурга в городе воцарился европейский стиль жизни. Он проявился как в архитектуре и в устройстве интерьера, так и в поведении людей. В начале XVIII века жители Петербурга условно делились на три типа – «подлых», зажиточных и именитых. «Подлые» петербуржцы не были таковыми в буквальном смысле этого слова. В ту эпоху данное определение давали всем беднякам.

Архитектор Доменико Трезини проектировал дома для разных типов петербуржцев. Для «подлых» были предназначены небольшие одноэтажные домики, а для именитых – шикарные двухэтажные дома с резными украшениями. Интерьер в домах был европейским.

В повседневной жизни женщины одевались, как англичанки – строгие платья, юбки и жакеты. Мужчины носили белую накрахмаленную сорочку, жилет, брюки и шляпу-котелок. Выйти на улицу без зонта или трости считалось плохим тоном.

Петербуржцы соблюдали культуру во всем, в том числе и в домашних трапезах.

«Столовые приборы всегда были разложены в строгом порядке, - отмечает Гордин. – А для гостей всегда использовали лучший фарфоровый сервиз».

Меню в петербургских домах было весьма разнообразным, особенно в праздничные дни. Например, на Новый Год обычно подавали жареного поросенка, в Рождество – фаршированную индейку, а в пасху стол ломился от яств: хозяйки готовили куличи, торты, барашка из масла, печеный окорок, холодную телятину, маринованную говядину и баумкухен – традиционную немецкую выпечку. 

Главными развлечениями в Петербурге в конце столетия стали фотография и кинотеатр. В первом кинотеатре на Невском проспекте показывали двадцатиминутные короткометражки, изображающие рабочих на заводе прибытие поезда, сцены с детьми.

«Все новшества были именно в Петербурге, - рассказывает Александр Гордин. – Первые товары из-за границы, первые театры и библиотеки, первые кинотеатры. Петербург был и остается самым современным городом страны».
4,4(24 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
reded5610
reded5610
01.07.2022

После разгрома Непобедимой армады Англия превратилась в сильную морскую державу. В начале XVII века Англия активно включилась в колонизацию Америки и Азии. На рубеже XVI–XVII вв. в Англии активно развивались сукноделие, металлургия и судостроение. Она стала одним из крупнейших экспортеров шерсти. В первое десятилетие XVII века здесь добывали 80% всего европейского угля. При этом Англия оставалась аграрной страной: лишь четверть населения проживало в городах. В XVI–XVII вв. в процессе развития капиталистических отношений происходит социальное расслоение крестьянства и дворянства. Социальное расслоение привело к появлению пауперов, что в свою очередь обусловило появление законодательства против бродяг и нищих. После Реформации, начатой королем Генрихом VIII в первой половине XVI века, в стране постоянно росло число последователей кальвинизма, пуритан. Они призывали к трудолюбию, скромности, крайней бережливости и выступали за независимость религиозных общин.

Подробнее: https://obrazovaka.ru/question/istoriya-7-klass-16paragraf-kratkoe-soderzhanie-134780

4,6(44 оценок)
Ответ:
sorrypepemain
sorrypepemain
01.07.2022
Вумовах становлення української державності, розгортання державотворчих процесів, становлення громадянського суспільства і правової держави, логічним і цілком закономірним виглядає інтерес сучасних дослідників до проблем джерелознавства і історіографії київської русi як першої інституційної форми існування української державності, звернення до напрацювань науковців попередніх поколінь. взагалі до наших днів з історії київської русі нагромаджено величезний масив літератури і в ньому непросто зорієнтуватися навіть фахово підготовленому історику. ситуація ускладнюється ще й тим, що маючи в своєму розпорядженні велику кількість опублікованих думок, концепцій, поглядів і суджень, історик творить черговий, власний синтез, не досліджуючи предмет, а вибираючи з літератури ті думки й факти, які більше узгоджуються з його схемою та його баченням минулого. не можна не враховувати і те, що накопичення історичних думок, концепцій відбувалося впродовж різних епох і в умовах різних ідеологій, інколи корпоративних, інколи офіціозних, від яких наука, хоч би як вона цього прагнула, не завжди могла бути вільною. в зв’язку з цим метою нашого дослідження являється спроба перегляду ідеологічних нашарувань в різних істориків різних епох, розкриття найбільш цінних думок і концепцій, які впливали на стан наукової розробки проблеми князівських з’їздів. об’єктом нашої наукової розвідки виступає складна діалектично взаємопов’язана сукупність інформаційних, правових, ідеологічних, економічних та інших чинників, що детермінували процес історичного пізнання, окреслювали мету, можливості та перспективи наукової розробленості питання князівських з’їздів. предметом нашого дослідження являється проблема наукових досліджень князівських з’їздів в дореволюційній, радянській, діаспорній та сучасній історичній науці, висвітлення основних тенденцій та наукових досягнень кожного етапу історичних досліджень та окреслення перспектив для дослідження даної проблеми в майбутньому. розкриваючи предмет дослідження, ми ставимо перед собою наступні завдання: визначити ступінь наукової розробки даної проблеми; розробити основні тенденції історичних досліджень нашої проблеми в хіх – хх ст.; дослідити внесок у розробку даної проблеми дореволюційних, радянських, діаспорних та сучасних істориків; встановити суб’єктивні та об’єктивні чинники, що впливали на розвиток наукових досліджень проблеми князівських з’їздів; висвітлити суб’єктивні міркування істориків хіх – хх ст. щодо князівських з’їздів та їх значення в процесі формування державності україни-руси; окреслити перспективи наукових досліджень проблеми князівських з’їздів в подальшому. хронологічні межі нашого наукового дослідження охоплюють хіх – поч. ххі ст., так як саме на цей час припадає активний розвиток історичних досліджень князівських з’їздів, виникають народницький, консервативний, націонал-державницький, радянський напрями в українській історичній науці, в рамках яких і ведуться дослідження різних проблем давньої і середньовічної, нової та новітньої історії україни.
4,4(76 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ