М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
Kiosshi
Kiosshi
22.09.2020 17:32 •  История

20 ! какое значение для руси имела победа, одержанная на берегах невы?

👇
Ответ:
ДасяLove13
ДасяLove13
22.09.2020

Победа Александра Невского имела очень большое моральное значение (после нашествия Батыя). Так же эта победа предотвратила попытки шведов закрепиться на берегах Невы и Ладожского озера.

 

Вообще значение всех побед Александра Невского:

- рост авторитета и влияния Александра Невского

- приостановлен натиск на восток

- сохранена Православная вера.

4,4(96 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Yana20056578910
Yana20056578910
22.09.2020
Упродовж другої половини XIV - першої половини XV ст. вдосконалювалося землеробство. Поширювалося трипілля. Плуг витісняв у лісові смуги соху й рало. Селяни почали користуватися довгою косою; вирощували переважно жито, ячмінь, овес, пшеницю, гречку, горох тощо. Підвищення цін на м'ясо на європейських ринках спонукало шляхту до розведення у маєтках волів і корів; примножувалося поголів'я свиней. Розвивалися також городництво, садів ництво, бджільництво й рибальство.

Збільшувалася переробка деревини: виготовлялася велика кількість дьогтю, смоли, поташу, ванчосу (тонкі дошки). Розвинутими промислами були солеваріння (у Прикарпатті) та видобування руди (у Волині й Поліссі). Множилися ремесла. Так, на початку XVI ст. у містах налічувалося 150-200 ремісничих спеціальностей. Для регулювання виробництва і захисту власних інтересів ремісники об'єднувалися у самоврядні групи - цехи (спілки), діяльність яких визначалася спеціальними статутами. Їх очолювали старшини (цехмістри), що обиралися з-поміж найвпливо-віших майстрів. Підмайстри й учні у вирішенні цехових справ участі не брали. Перші цехи з'явилися наприкінці XIV ст. у Галичині та Закарпатті. Наприкінці XV ст. у Львові налічувалося вже 14 цехів. З цього часу вони виникають у містах Західного Поділля, Волині та Київщини. Займалися ремеслом і позацехові ремісники, котрих називали партачами.

Збільшення обсягів продукції, що виготовлялася на продаж, сприяло розвитку внутрішньої і зовнішньої торгівлі. Однак тут існували різні обмеження (купці були зобов'язані везти свої товари лише визначеними шляхами, зупинятися у містах, які мали право ведення торгівлі, продавати товари на певних умовах тощо). За кордон вивозилися полотно, шапки, хутряні вироби, холодна зброя, ювелірні прикраси, воли, зерно і т. ін. Важливими центрами торгівлі були Львів, Київ та Кам'янець-Подільський.

У другій половині ХІУ-ХУ ст галося пожвавлення еко-номічного життя, з'явилися ремісничі цехи.

Більшість сіл були невеликими. В них існувала сільська громада, що складалася переважно з дворищ (їх утворювали великі родини) або окремих  господарств - димів. Орна земля перебувала у спадковому володінні індивідуальних господарств, а луками, випасами, водоймами спільно користувалися селяни різних дворищ і димів. Очолював громаду виборний отаман; існував ісопнийі суд - суд селянського сходу. Села об'єднувалися у соціально-територіальні осередки -волості, очолювані виборними «старцями». Останні захищали інтереси селян, збирали їх на віча для розв'язання важливих питань волосного життя.

За правовим становищем селяни поділялися на похожих (вільних), котрі мали право відходу від свого володаря, та непохожих (отчичів), позбавлених такого права. До найзаможніших належали служилі селяни - слуги, котрі перебу-вали на службах, за що отримували 1-2 волоки землі й звільнялися від інших повинностей.

Вільними залишалися данники, що виплачували данину державі. Тяглові селяни за користування землею виконували відробіткову повинність (оранка поля, засівання зерна та ін.) зі своїм тяглом (робочою худобою) на користь держави чи землевласника. Серед селянства було чимало збіднілих: сусіди й підсусідки, котрі селилися при дворах заможних селян; коморники, які не мали свого житла і наймали комори; городники, що володіли тільки городами, та халупники, котрі мали лише хати. Упродовж ХІУ-ХУ ст. раби, челядь та холопи перетворювалися на залежних селян.

Селяни виплачували податки й виконували повинності. Основним державним грошовим податком у Литві був податок на військові потреби. Селяни маєтків, які належали великим землевласникам, виплачували податки натурою й грошима. Відбували й державні повинності: споруджували й ремонтували замки, зводили мости, греблі тощо. 
4,6(35 оценок)
Ответ:
vojnovv
vojnovv
22.09.2020
Законы Солона

Солон (ок. 640 - ок. 560 до н.э.) был афинским государственным деятелем, законодателем, которому приписывают перестройку социальной и политической организации Афин и тем самым закладывание основ афинской демократии.

Афины столкнулись с периодом экономического кризиса, и особая проблема, связанная с тем, что право собственности на сельскохозяйственные земли перешло в руки небольшой аристократии. Это означало, что значительное число граждан были вынуждены работать в качестве иждивенцев для землевладельцев, которым они платили долю (1/6) своего урожая или даже становились рабами, если они не могли заплатить свои долги.  

Солону было поручено найти решение этой растущей проблемы, и ему было присвоено звание диалекта или посредника. Древние писатели предполагают, что в радикальном движении Солон предложил списать все долги. Этот план назывался сейсахтея или «избавление от бремени».  

На практике кажется более вероятным, что все же пришлось погасить некоторые долги, но им было предоставлено право владеть землей, на которой они работали. Чтобы предотвратить попадание бедных работников в рабство, Солон также запретил использование своего человека или членов семьи в качестве обеспечения по кредитам. Те гектеморои, которые стали долгами, стали рабами.

Помимо изменения практики долгов, Солон также реструктурировал афинскую классовую систему, создав четыре отдельные группы, классифицированные по сельскохозяйственному производству и, следовательно, по богатству.  

Свод законов, составленный Солоном, был признан более поздними афинянами очень широкими и охватывал такие разнообразные вопросы, как наследство, похороны, прелюбодеяние, воровство, ущерб и работа политических институтов. Законы Солона относительно торговли восстановлению экономики.  

Законы Хаммурапи

Черная каменная стела, содержащая Закон Хаммурапи, была вырезана из единственной четырехтонной плиты из диорита, прочного, но невероятно сложного камня для резьбы.

Текст, скомпилированный в конце правления Хаммурапи, является не столько провозглашением принципов, сколько сборником юридических прецедентов, посвященных справедливому и благочестивому правлению Хаммурапи. Кодекс Хаммурапи дает некоторые из самых ранних примеров доктрины закона таллиона, иногда более известных как «око за око».

Например, если человек ворует быка, он должен в 30 раз вернуть его стоимость. Рабство не отменяется, но положение рабов улучшается. При покупке раба из враждебной стране, то их нужно отпустить на свободу. А если кто-то убил чужого раба, то он должен отдать за это своего раба. А если раб женился на свободной женщине, то он больше не был рабом.  

4,8(8 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ