Монографія є першим в українській правовій літературі комплексним загальнотеоретичним дослідженням природи місцевої влади, ролі та місця місцевих органів влади в механізмі демократичної держави, в системі вертикального поділу влади, організації у цьому інституті місцевої влади. У роботі представлено концепцію організації влади в Україні;досліджені та розкриті особливості співвідношеня місцевих державних органів та органів місцевого самоврядування, проблеми делегуваня повноважень. Сформульовані концептуальні положення, рекомендації та пропозиції щодо удосконалення законодавства про місцеву владу в Україні з метою підвищення ефективності її організації та функціонування.
Объяснение:
327 років тому в цей день було підписано Коломацькі статті.
25 липня 1687 року на річці Коломак (тепер це Коломацький район Харківської області) між новообраним гетьманом України Іваном Мазепою й козацькою старшиною, з одного боку, та московськими царями Іваном і Петром та царицею Софією, з другого, було укладено Коломацькі статті.
Договір складався з 22 пунктів. В основу Коломацьких статей було покладено попередні українсько-московські договори, затверджені козацькими радами при обранні гетьманів Дем'яна Многогрішного та Івана Самойловича.
Нові пункти значно обмежували політичні права гетьмана та українського уряду. Гетьман не мав права без царського указу позбавляти старшину керівних посад, а старшина — скидати гетьмана.
Козацька старшина зобов'язувалась наглядати і доносити на гетьмана царському уряду. Значно обмежувалося право гетьмана розпоряджатися військовими землями.
Гетьманському уряду заборонялось підтримувати дипломатичні відносини з іноземними державами. Гетьман зобов'язувався направляти козацьке військо на війну з Кримським ханством і Туреччиною.
У гетьманській столиці — Батурині — розміщувався полк московських стрільців.
Коломацькі статті стали наступним кроком на шляху обмеження державних прав Гетьманщини.
1. Королю подчинялись графы и дружина. Графы, в свою очередь, могли поднимать ополчение в случае войны, и управляли отдельными территориями.
2. Новой традицией стало наследование в виде равного раздела. После смерти короля несколько его сыновей делили государство на части. Так, сначала франкское государство расширилось до северной Италии, границ Германии и Испании, затем было разделено по Верденскому договору.
3. Свободный человек мог попасть в долговую яму, и за долги стать зависимым.
4. Введение бенефициев решило сразу несколько проблем. С одной стороны, появилась тяжелая феодальная конница - рыцарство, которое резко увеличило мощь франкского войска. С другой стороны, появилась возможность прекратить безусловную раздачу земель в аллоды и начать выдавать бенефиции (позднее - феоды), которые закрепляли зависимость вассала от сеньора. Возможность давать феоды - субинфеодация - появилась позднее и у графов, из-за чего возникла феодальная лестница, или ленно-вассальная система.
5. Меровинги ослабли, так как делили власть между сыновьями и постепенно полностью отстранились от управления государством. Майордом Франкского королевства Пипин Короткий установил власть над всей территорией Франкии, и короновался королём.
6. Папская область возникла в результате передачи королем Пипином земли Папе Римскому. Эту землю король отвоевал у лангобардов, нападавших на Рим и Равенну.