1) Тохтамыш, в 1382 году.
2) Большинство князей признали Тохтамыша, который был потомком Чингисхана, в отличие от Мамая, законным ханом и потому не поддержали Дмитрия Донского.
3) Битва показала, что победы можно добиться только объединенными силами всей русской земли. Битва окончательно закрепила значение Москвы как русской национальной столицы, а московского князя как национального вождя, организатора борьбы за национальное освобождение и единство.
4) Дмитрий Донской перестал платить дань, Мамай решил это исправить.
5) Князь Дмитрий открыто бросил вызов Золотой Орде.
6) Именно к нему в Троицкую обитель отправился великий князь Дмитрий Иванович накануне сражения с Мамаем. Сергий Радонежский не только благословил князя на битву, но и предрёк победу, которая превратила московского правителя в великую историческую фигуру – в Дмитрия Донского.
7) на Куликовом поле, в верхнем течении р. Дон
8) Куликовская битва является первым шагом к освобождению русских земель от ордынской зависимости. Так же это возвышение Москвы, как столицы единого и независимого государства, объединяющего политического, военного и духовного центра страны.
Епоха тництва XVIII ст. стала важливим поворотним пунктом у розвитку людства. Вона стала історичним і логічним продовженням духовних цінностей епохи Ренесансу, передової думки Європи XVI-XVII століть.
Слід відзначити значну роль французького тництва в розвитку природних і суспільних наук. Спираючись на досягнення своєї епохи тителі в свою чергу стимулювали подальший розвиток наукової думки, в кінцевому підсумку, ідеологічно підготували Велику французьку революцію 1789-1794 рр.іде тництва висловлювали інтереси буржуазії, нещадно критикуючи відживає феодально-кріпосницький лад. Основний напрямок критики-паразитуючий на темряві і невігластві мас б життя імущих і нецивілізовані порядки кріпацтва тою називають ідейний рух в європейських країнах XVIII ст., представники якого вважали, що недоліки суспільного світоустрою походять від невігластва людей і що шляхом тництва можливо перевлаштувати громадський порядок на розумних засадах. Сенс ти" (світло науки і культури) в тому, що воно повинно наблизити такий державний лад, який докорінно змінить на краще життя людини тництво-течія в області культурного і духовного життя, що ставить собі за мету замінити погляди, що ґрунтуються на релігійному або політичному авторитеті, такими, які випливають ізтребувань людського, розуму.
Філософія освіти була підготовлена роботами П. Гассенді (1592-1655), його атомістистичним матеріалізмом, творами р. Декарта, впливом ідей Епікура, в тому числі його етики, критикою схоластики і релігійного догматизму в роботах П.
Бейля (1647-1706).
Найбільш яскраво в цю епоху виділяються наступні напрямки:-атеїстично – матеріалістичне-його прихильники відкидали саму ідею існування Бога в будь-яких формах, пояснювали походження світу і людини з матеріалістичних позицій, в питаннях пізнання віддавали перевагу емпіризму. Представники цього напрямку: т. Гоббс (1588-1679гг.), Д. Локк (1632-1704гг.), Ф. Вольтер (1694-1778гг.), Ш. Монтеск'є (1689-1755гг.), ж. Руссо (1712-1778гг.), ж.Ламерті (1709-1775гг.), П. Гольбах (1723-1789рр.); Д. Дідро (1713-1784рр.), к. Гельвецій (1715-1771рр.), ж. Мельє (1664-1729рр.), - утопічно-Соцалістичний (комуністичний) напрям почав формуватися ще в середині XVIII ст., але особливого поширення набуло під час Великої французької революції 1789-1794 рр. і після її завершення. Основний інтерес соціалісти-утопісти зосередили на проблемі розробки і побудови ідеального суспільства, заснованого на рівності і соціальної справедливості. Представники: г. Маблі (1909-1785гг.), Е-Г. Мореллі, г. Бабеф (1760 – 1797гг.) р. Оуен (1771-1858гг.), а. Сен-Симон (1760-1825гг.).
Характерні особливості філософії епохи тництва:
- раціоналізм як загальна віра в розум;
- антиклерикалізм (від грец. anti-проти і лат. clericalis - церковний) - спрямованість проти засилля церкви (але не релігії) в духовному житті суспільства;
- антиобскурантизм (від лат. obscurant-затемнюючий) - боротьба з мракобісся, з ворожими науці і освіті силами.Філософія тництва відома головним чином своєю соціально-політичною частиною. У ній отримали своє обґрунтування принципи буржуазного суспільства (свобода, рівність прав, приватна власність) замість феодальних (залежність, стан, умовна власність, абсолютизм). Соціальні явища філософія тництва пояснювала законами природи: закони розвитку суспільства і закони природи ототожнювалися.
Англійське тництво XVII ст. представлено насамперед суспільно-політичними вченнями Томаса Гоббса (1588-1679 РР.) і Джона Локка (1632-1704 рр.), сучасників і ідеологів перетворень, що настали внаслідок Англійської буржуазної революції. Головне місце в спадщині цих філософів займає проблема державного устрою. Гоббс в трактаті "Левіафан" розробив теорію суспільного договору,згідно з якою держава виникає з договору людей між собою про обмеження деяких своїх свобод в обмін на права. Він стверджував, що природа людини спочатку зла, оскільки рушійною силою дій людини є особиста вигода і егоїзм, пристрасті, потреби, афекти. Тому без суспільного договору люди не здатні до мирного співіснування в силу своєї природної ворожнечі один до одного « "боротьби всіх проти всіх", в якій не може бути переможця і яка унеможливлює нормальне спільне життя людей і економічний прогрес.
На территории Греции жили древние Греки, их постройки Храм Зевса Олимпийского, Храм Парфенон.
На территории Италии Жили древние Римляне, их постройки Колонна Траяна, Римский форум.