активізувався робітничий рух, перейшовши від економічної до політичної боротьби;
o посилився селянський рух, для придушення якого досить часто використовували війська;
o зросла активність студентської і учнівської молоді, яка протестувала проти обмежень її прав, виступала за соціальну справедливість. У 1901 р. за участь у студентському русі царський уряд віддав у солдати 183 студенти Київського університету. У цьому ж році виступили студенти Львівського університету, які вимагали відкриття українського університету;
- посилився опозиційний рух ліберальної буржуазії, поміщиків, інтелігенції за проведення реформ
На початку XX ст. український рух у Галичині досяг таких відчутних результатів, що не звертати на нього уваги вже було неможливо. На місці пригнобленої безправної селянської маси виросла свідома своїх політичних інтересів українська нація. Це цілковито змінило співвідношення сил між поляками й українцями в Галичині. Хоча польська еліта і надалі зберігала монополію на владу в краї, українці за рівнем своєї згуртованості й свідомості мали відчутну перевагу над поляками. Така зміна в розстановці сил була явно не на користь поляків. Маючи за собою такий вагомий аргумент, українські провідники розгорнули боротьбу за відвоювання нових політичних прав для українців. Ця боротьба набирала різних форм: передвиборчі кампанії, демонстрації, сутички з поліцією, судові процеси, парламентська діяльність, закулісні переговори, убивства тощо. Політична боротьба поєднувалась із соціальними виступами галицького селянства і робітництва. Водночас українці продовжували наполегливу працю з розбудови національного життя: продовжувала розвиватися мережа освітніх, громадсько- культурних, наукових установ, кооперативів та ін.
с 21 февраля по 18 декабря 1916 года.
В ходе сражения французские войска сумели отразить широкомасштабное наступление немцев в районе Вердена.