Відчутного удару зазнало польське населення України після поразки повстання 1830–1831 рр. Царський уряд конфіскував маєтки польських поміщиків — учасників повстанського руху. Було вжито ряд репресивних заходів до польської освіти та культури. Таким чином у 30-40-х рр. XIX ст поляки на правобережжі з панівної нації перетворилися на соціально пригнічений етнос, який у подальшому помітно зменшився кількістю. Водночас чимало поляків, що втратили маєтки, поселилися у Києві, Одесі, Харкові, Миколаєві та ін.
1.Күн күркіресе, көп дүркірер
2.Нөсер алдында найзағай ойнайды
3.Алпыс күнде тасыған су, Алты күнде қайтар.
4.Сәуір болса күн күркірер.
5.Жауынмен жер көгереді, Батамен ел көгереді.
6.Жел дауылды шақырады, Бұлт жауынды шақырады.
7.Таумен тасты су бұзар, Ел арасын қу бұзар.
8.Қаз келсе, жаз келер, Қарға келсе қатқақ келер.
9.Жазғытұрым жел жардай атанды жығар.
10.Су жетпейін демейді, жар жеткізбейді, Ер жетпейін демейді, мал жеткізбейді.