Десталінізація - політика відходу від негативних рис сталінізму, яка виявилася у відмові від преслідування й фізичного знищення політичних суперників, у певній лібералізації суспільного життя.
Заходи здійснені в Україні в процесі десталінізації:
1) Ліквідація позасудових органів, воєнних трибуналів військ МВС, скасування надзвичайних законів і постанов спрямованих на боротьбу з "ворогами народу".
2) "Чистка" органів держбезпеки, значне скорочення їх кількості.
3) Уведення в УРСР прокурорського нагляду за дотриманням законності.
4) Припинення ідеологічних кампаній проти інтелігенції, націоналізму тощо.
5) Зростання ролі українського чинника в різних сферах суспільного життя.
6) Розширення прав республік.
7) Реабілітація - виправдання несправедливо обвинувачених. Набуття після ХХ зїзду КПРС реабілітаційними процесами маштабності та системності.
8) Створення спец. комісій щодо перегляду справ засуджених, зусиллями яких було реабілітовано 250 тис. осіб (більшість посмертно).
9) Звільнення з концтаборів і спецпоселень близько 65 тис. вязнів - колишніх вояків ОУН-УПА та членів їх сімей.
Існувала у 1441–1783 роках. Займала територію Криму, степів Північного Причорномор'я в межиріччі Дністра і Дону, а також земель північної Кубані. Заснована Хаджі І Ґераєм у 1441 році внаслідок політичного розпаду Золотої Орди. 1478 року, за правління його сина Менґлі І, визнала Османського султана як халіфа мусульман-сунітів. Тримала у васальній залежності кочовиків Ногайської, Буджацької, Єдисанської, Перекопської орд, малих ногаїв Кубані та черкесів Північного Кавказу. У кінці XV та на початку XVI століття, до коронації Івана Грозного[1], вважалася єдиним спадкоємцем Золотої Орди, на підтвердження чого Московія до 1700 року сплачувала данину Кримському ханству.
Зазнала сильних руйнувань під час російсько-османської війни 1735–1739 років. 1774 року здобула повну незалежність як від Туреччини, так і від Росії в результаті чергової поразки Османської імперії від Росії, що було письмово закріплено мирним договором. 1783 року Російська імперія порушила договір та анексувала Кримське ханство у результаті воєнної кампанії Потьомкіна. З великих держав тільки Франція виступила з відкритим протестом проти цього акту[2].
Объяснение:
Проверте на ошибки, писала на скорую руку)
Умный, энергичный, хорошо образованный, Юстиниан умело подбирал и
направлял своих Под его внешней доступностью и любезностью
скрывался беспощадный и коварный тиран. По словам историка Прокопия,
он мог, не выказывая гнева, «тихим, ровным голосом отдать приказ
перебить десятки тысяч ни в чем не повинных людей» . Юстиниан боялся
покушений на свою жизнь, а потому легко верил доносам и был скор на
расправу.
Основным правилом Юстиниана было: «единое государство, единый закон, единая религия» . Император жаловал церкви земли и ценные подарки, строил много храмов и монастырей. Его правление началось невиданными гонениями на язычников, иудеев и отступников от учения церкви. Их
ограничивали в правах,
увольняли со службы,
осуждали на смерть.
Была закрыта знаменитая школа в Афинах - крупный центр языческой культуры.
Чтобы ввести единые для всей империи законы, император создал комиссию из лучших юристов. В короткий срок она
собрала законы римских императоров,
отрывки из сочинений выдающихся римских юристов с объяснением этих законов,
новые законы, введенные самим Юстинианом,
составила краткое руководство к пользованию законами.
Эти труды были изданы под общим названием «Свод гражданского права» . Данный свод законов сохранил для следующих поколений римское право. Его изучали юристы в Средние века и Новое время, составляя законы для своих государств.