Александр Невский был первым из великих князей русских, который вместо сопротивления татарам пошел на прямое сотрудничество с ними. Он начал действовать в союзе с татарами против других князей.Причины: 1) Мощь Орды намного превосходила силы раздробленной Руси, сопротивление было бесперспективным. 2) Несмотря на тяжелые последствия ордынского нашествия, Орда не претендовала на захват русских земель, уничтожение русской государственности и не преследовала православную веру. Зато надвигавшиеся с Запада немецкие феодалы на все это претендовали. Поэтому Александр счел западную угрозу более опасной, чем восточную и предпочел дружбу с Ордой. чтобы иметь в ней союзника в борьбе против католической Европы. 3) Война с Ордой могла привести к полному уничтожению русского народа. Последствия:1) Укрепление политических позиций Северо-Восточной Руси;2) Становление великокняжеской династии из потомков Александра; 3) Более льготные условия зависимости от Орды, чем у других завоеванных территорий; 4) Ликвидация угрозы западной экспансии;5) Сохранение государственности и православной веры.
Відповідь:
Освіта
Освіта в Галицьких і Волинських землях продовжувала традиції Київської Русі. При церквах , особливо при монастирях, єпископських кафедрах існували школи. До них приймали хлопчиків із семи років. Пройшовши курс навчання, вони працювали писарчуками в князівській або єпископській канцелярії, ставали священиками або продовжували справу батьків. Поширеним було й навчання на дому, особливо для дітей бояр, що мешкали в заміських садибах.
Знайдені предмети для письма, написи на стінах церков, бересті, речах, зброї та знаряддях праці (мітки) засвідчують, що серед ремісників, купців, бояр і дружинників була поширена грамотність. Бронзові та кістяні писала для писання на воскових таблицях археологи знайшли у Звенигородці, Перемишлі, Галичі, Бересті (Бресті) берестяні грамоти — у Звенигородці та Бересті. Збереглися й пергаментні грамоти князів.
Літописання
Літописання в Галицько-Волинському князівстві мало свої особливості. Одні дослідники вважають, що воно було продовженням традицій київських літописців, інші стверджують, що тут існувала зовсім інша традиція: написання окремих повістей, своєрідних світських житій князя, які згодом були об’єднані в єдиний твір.
Найраннішою літописною пам’яткою краю є «Повість про осліплення Василька», написана 1097 р. невідомим автором. У ній розповідається про трагічну долю теребовлянського князя Василька Ростиславича, якого осліпив волинський князь.
Найяскравішою пам’яткою літописання Галицько-Волинського князівства є «Галицько-Волинський літопис». Він був знайдений у 1809 р. видатним російським істориком М. Карамзіним.
Літопис складається з двох основних, різних за обсягом і характером частин: Літописця Данила Галицького (оповідає про події 1205—1258 рр.) і Волинського літопису (1258—1290 рр.). Літопис створений з окремих повістей, що були об’єднані пізнішими укладачами. Центральною частиною твору є життя князя Данила Галицького.[2]
Ідейно літопис був спрямований проти боярського свавілля руську зброю і Руську землю.
Архітектура
Галицькі та Волинські міста багаті на муровані споруди: храми, князівські палаци, замки, укріплені двори бояр. Серед збережених часом монументальних споруд є Успенський собор у Володимирі-Волинському. Він збудований у 1160 р. київськими майстрами за наказом князя Мстислава Ізяславовича. Ця шестистопна однокупольна будівля ма але водночас величний вигляд.
Його сучасник — Успенський собор у Галичі, збудований Ярославом Осмомислом (1157 р.),— зберігся до нашого часу лише у вигляді руїн. Це був чотиристопний однокупольний храм, оточений галереями і прикрашений білокам’яною різьбою. Він є яскравим виразником галицької архітектурної школи, яка багато запозичувала з поширеного у Європі романського стилю.
У Галичі будували не з цегли, а з місцевого каменю, використовуючи різні породи алебастру і вапняку. На території міста археологи знайшли близько тридцяти кам’яних будівель. До особливостей галицької архітектури належить також б облицювання стін керамічними рельєфними плитками із зображенням грифонів, орлів, воїнів, із рослинними та геометричними орнаментами.[3]
На місці давнього Галича (тепер тут розташоване село Крилос) до нашого часу зберігся храм Св. Пантелеймона (ХІІ—ХІІІ ст.), який також є яскравим представником галицької архітектурної школи.
Про багатства й архітектурні особливості галицько-волинських храмів дає уявлення опис церкви Іоанна Златоуста в Холмі (ХІІІ ст.). Опис церкви Іоанна Златоуста в Холмі (за «Галицько-Волинським літописом»)
Образотворче мистецтво
Живопису належала провідна роль у мистецькій культурі Галицько-Волинського князівства. Вона представлена монументальним живописом (фресками) та іконами.
Фресковий живопис продовжував київські традиції. Ними були розписані головні храми Волині й Галича. Проте він не набув значного поширення — з останньої чверті ХІІ ст. будуються храми, у яких не було фресок. До таких споруд, наприклад, належить собор у Луцьку.
У той же час фрески знаходять широке поширення в князівських палатах. Існують літописні свідчення, що ними були розмальовані палати Ярослава Осмомисла. Усі вони мали світські мотиви.
Проте до нашого часу не збереглось жодної фрески, за винятком розпису Вірменського собору у Львові.
Мистецтво Галицько-Волинського князівства представлене також і книжною мініатюрою, розквіт якої припадає на ХІІІ ст. Нечисленні збережені мініатюри рукописів належать виключно до високопрофесійних зразків. Найдавнішим ілюстрованим рукописом галицько-волинської традиції, що зберігся до нашого часу, є Добрилове Євангеліє (1164 р.)[5], у якому містяться чотири мініатюри євангелістів на тлі обладнання книгописної майстерні.
Пояснення:
n В этот период Советский Союз блокировал железнодорожный и автомобильный доступ западных союзников в районы Берлина, находящиеся под их контролем.
n Итогом стал раскол Германии на ФРГ и ГДР.
Кубинский кризис 1962 года.
Война в Афганистане 1979-1989 гг.
n Афга́нская война́ (1979—1989) —В данном конфликте принимали участие вооруженные силы правительства ДРА с одной стороны и вооруженная оппозиция (моджахеды, душманы) — с другой. Борьба велась за полный политический контроль над территорией Афганистана. В военный конфликт оказались непосредственно втянуты и Вооружённые силы СССР, введённые в страну по решению узкого круга членов Политбюро ЦК КПСС для защиты дружественного режима от агрессии извне и замены Х. Амина на Б. Кармаля. Моджахедам (душманам) в ходе конфликта поддержку оказывали военные специалисты США (ЦРУ) , ряда европейских стран — членов НАТО, Китая, а также пакистанские спецслужбы. Война ознаменовала новый виток «холодной войны»
. Восточноевропейский путь развития складывается из трех исторических ...после завершения второй мировой войны принципиально не отличалась от ...Уже к началу 1960-х годов страны ЦЮВЕ перешли в категорию промышленных: ...
www.situation.ru/app/j_art_104.htm -
Положение в странах Восточной Европы после окончания Второй мировой войны. Переход государств региона в орбиту советского влияния. Приход к власти антифашистских коалиций и усиление позиций компартий. Создание основ тоталитарных режимов. Приход к власти местных коммунистических партий. Общие черты эволюции коммунистических режимов. «Албанский путь к социализму» . «Югославский социализм» . Румыния. Венгрия. Чехословакия. Польша. ГДР. Болгария.
Ликвидация коммунистических режимов в восточноевропейском регионе на рубеже 80—90-х гг. XX в. Провал попыток реформирования реального социализма, демократические революции в Восточной Европе. Общие черты демократических преобразований.
Основные понятия: фронт (народный, национальный, отечественный) , народная демократия, «бархатная революция» , денационализация, перестройка, приватизация, реальный социализм, реституция, «Солидарность» , «Хартия-77».