Відповідь:
Третій хрестовий похід ( 1189 - 1192) був ініційований римськими папами Григорієм VIII і (після смерті Григорія VIII) Климентом III. В Хрестовому поході взяли участь четверо наймогутніших європейських монархів - німецький імператор Фрідріх I Барбаросса, французький король Філіп II Август, австрійський герцог Леопольд V і англійський король Річард I Левове Серце. Третьому Хрестовому походу передував захоплення Саладіном Єрусалиму в жовтні 1187.
Другий хрестовий похід (1147—1149 рр.) — похід хрестоносців до Малої Азії, що через значні прорахунки закінчився невдало.
Пояснення:
Відповідь:
Значення українсько-московського договору 1654 р.
Попри недосконалість і недовговічність, українсько-московський договір 1654 р. протягом XVII – XVIII ст. розглядався українцями як найпереконливіший доказ суверенності України.
Він дав змогу цілком зберегти самостійність щойно створеної Української гетьманської держави.
Український уряд дістав можливість довести до переможного кінця війну проти Речі Посполитої, а отже, завершити возз’єднання всіх українських земель під своєю владою.
У міжнародних відносинах договір засвідчував право України на відокремлення від Польщі.
Договір був також виявом міжнародного визнання самостійності Української держави, недоторканності встановленої системи соціально-економічних відносин.
Пояснення:
Якщо коротко то він вплинув на українські землі неоднозначно так як по факту Московське царство забрало на себе все і тому такий союз можна назвати не союзом рівноправних держав, а протикторатом (лат. protector — покровитель) — форма залежності однієї держави від іншої або суспільства від якоїсь особи (чи іншої держави), коли основні питання суспільно-політичного життя регулює протектор (наприклад, протекторат О. Кромвеля).
2.не парламентских партий выработать эффективную программу борьбы с кризисом и его последствиями; отсутствие единства между правящими партиями, раскол между социал-демократами и коммунистами.
3.умелая популистская пропаганда нацистов (они обещали то, что хотел слышать народ).
В 1932 году на выборах в Рейхстаг большинство голосов набрала партия НСДАП. 30 января 1933 года президент Гуденбург назначил Гитлера рейхсканцлером, после чего начался процесс смены режима Вейморской республики на фашистскую диктатуру.