Экономическая политика правительства. В 80-е гг. XIX вв. России начался спад экономического роста. Поэтому с самого начала правления Александр III поставил перед правительством задачу - вывести российскую экономику из кризисного состояния.
Для стимулирования экономического роста решено было привлечь научные силы страны. На ключевые должности в правительстве были назначены выдающие финансисты, экономисты, юристы, историки, правоведы, математики, статисты.
Финансы. В мае 1881 г. на пост министра финансов был назначен выдающийся учёный-экономист, ректор Киевского университета Н.Х. Бунге. Финансы страны находились в расстроенном состоянии. На 1 января 1881 г. государственный долг составлял 6 млрд. руб. Н.Х. Бунге решил оздоровить финансы страны путём реформирования системы сбора налогов. В 1887 г. в России была отменена подушная подать (прямой налог). Вместо неё 1881 - 1886 гг. вводятся косвенные налоги: акцизные сборы на водку, сахар, табак, нефть. Были увеличены поземельный налог, с недвижимости в городах, с золотодобывающей промышленности, раскладочные сборы с торгово-промышленных предприятий, с доходов от денежных капиталов, были введены налоги на наследство и на заграничные паспорта. С 1882 по 1885 гг. на 30% были увеличены таможенные пошлины. Это автоматически уменьшало импорт товаров в Россию, но увеличивало ввоз капиталов. Правительство отказалось от прямого финансирования большинства предприятий, число опекаемых предприятий резко сократилось. Правительство продолжало поддерживать стратегически важные производства - горные и оружейные заводы, паровозостроение. Правительство усиливало государственный контроль над оборотами железных дорог для прекращения крупных спекуляций, выкупало наименее доходные частные железные дороги. По инициативе Н.Х. Бунге начал издаваться "Вестник финансов, промышленности и торговли", где впервые начались публикации государственного бюджета. Н.Х. Бунге выступал против льгот поместному дворянству, был сторонником частного капитала, выступал за сокращение вооружённых сил. Его деятельность на посту министра финансов встречала противодействие К.П. Победоносцева, подвергалась резкой критике на страницах консервативных изданий - "Московских ведомостей" и "Гражданина". Меры Н.Х. Бунге не ликвидировали дефицит государственного бюджета и инфляцию.1 января 1887 г. Н.Х. Бунге был уволен.
Министром финансов стал крупнейший учёный - математик, предприниматель И.А. Вышнеградский. Он энергично принялся ликвидировать дефицит бюджета, но идя на жёсткие меры по отношению к народным массам. Были резко увеличены прямые налоги: государственный поземельный, с городских недвижимых имуществ, торговые и промысловые. Также резко были повышены косвенные налоги на предметы первой необходимости: на спички и осветительные масла, питейный акциз. Усилил протекционистское направление таможенной политики: в 1891 г. был издан новый таможенный тариф, который был больше прежнего уже на 1/3. Был значительно увеличен экспорт хлеба и других продовольственных товаров. Правительство установило ещё более жесткий контроль над деятельностью частных железно - дорожных компаний. Ещё активнее государство скупало частные железные дороги. К 1894 г. государству уже принадлежало 52% всех железных дорог. Благодаря этим мерам, железные дороги страны стали представлять собой единый организм. И.А. Вышнеградскому удалось увеличить доходную часть бюджета с 958 млн. до 1167 млн. руб. Дефицит бюджета был ликвидирован, доходы даже несколько превысили расходы. И.А. Вышнеградский создал золотой запас свыше 500 млн. руб., начал подготовку винной и табачной монополий. На посту министра финансов своё личное состояние удвоил и довёл до 25 млн. руб. В 1892 г. министром финансов был назначен С.Ю. Витте.
Коалиция- временный военно-политический союз двух или нескольких государств, заключённый для совместных действий против какого-либо государства или группы государств
Вооружённый нейтралите́т — союз России, Дании и Швеции, а также ряда других государств, сложившийся в 1779—1783 годах во время войны североамериканских колоний за независимость, направленный на защиту судоходства нейтральных стран
Буферные государства — страны, расположенные между враждующими (в военном или геополитическом смысле) государствами, разделяющие их и обеспечивающие таким образом отсутствие общих границ и контакта враждебных друг другу армий.
Эскадра- оперативное объединение в военно-морском флоте, предназначенное для решения оперативных боевых задач на морских и океанских театрах военных действий. В эпоху парусных кораблей эскадра была главным боевым соединением флота.
Атон
Був у стародавньому Єгипті божеством сонячного духу. Зображувався у вигляді сонця, промені якого були розкриті долоні. Є версія, що храм Атона можливо знаходився в місті Геліополі. Довгий час був другорядним божеством.
Акер
Один з найдавніших богів у міфології Єгипту. Був богом землі, покровителем мертвих. Часто зображувався у вигляді лева.
Аш
Теж один з самих древніх єгипетських богів. Вважався божеством Лівійської пустелі. Єгиптянами зображувався як людина з соколиною головою. Священною твариною бога був сокіл.
Бех (Бухіс)
Спочатку був богом місцевого значення, але потім став загальєгипетським божеством. Зображувався як бик червонуватою або чорно-білої масті. Культ бога зародився в єгипетському місті Гермонт. Священною твариною бога був білий бик з чорними відмітинами.
Геб
Це давньоєгипетський бог Землі. Зображався людиною, у якого на голові була одягнена корона Верхнього або Нижнього Єгипту. Бога Геба вважали богом доброго початку, який охороняє живих і мертвих від змій, які живуть у землі.
Гор (Хор)
У давньоєгипетській міфології — бог Неба і Сонця. Найчастіше єгиптяни його зображували у вигляді сокола або як людина з соколиною головою. Спочатку вважався хижим богом, впивающимся кігтями у свою здобич. Потім вважався покровителем влади.
Дуамутиф
Найдавніший єгипетський бог, має другорядне значення в міфології. Спочатку вважався одним з богів-зірок. Вважалося, що він охороняє й супроводжує померлих, а також приймає участь у бальзамуванні тел. Зображували бога у вигляді канопи, з шакалиной головою, в яку поміщають шлунок помер людини.
Ісіда
Це сама сильна і могутня богиня єгипетської міфології. Вона є богинею Місяця, подружньої вірності, родючості і мореплавання. В її підпорядкуванні стихії вітру і води. Ісіду єгиптяни зображували у вигляді крилатої жінки або соколиці. Протегувала Богиня породіллям і була захисницею сім’ї і дітей. Священною твариною богині є біла корова.
Маат
Це єгипетська богиня правосуддя, істини і гармонії. Зародження культу відбувається в Фиванском некрополі. Богиню в основному зображували з пером страуса в зачісці. Це перо вона клала на чашу ваг, щоб визначити наскільки безгрішно жив померлий чоловік. Якщо гріхи не переважували перо, то померлий чоловік вирушав жити в рай.
Хв
Древній єгипетський бог родючості, сприяє врожайності, розмноженню людей і худоби. Зображувався як людина, з стирчать фалосом, права рука якого була піднята і тримала батіг. На голові його була одягнена корона з двома перами.
Пізніше бог Хв став покровителем торгівлі, захисником караванів.
Нефертум
Давньоєгипетський бог рослинності, бог духів. Був покровителем парфумерів. Був нещадний до ворогів фараонів і ворогів Єгипту. Найчастіше зображувався як молода людина чи дитина, що сидить на квітці лотоса. Його голову прикрашав квітка лотоса, з двома стирчать з нього пір’ям. Іноді зображувався з головою лева.
Нут
Стародавня єгипетська богиня Неба. Вона була пов’язана з культом мертвих, яких піднімала на небо та охороняла їх гробниці. Зображення Нут часто поміщали на внутрішню сторону кришки саркофага.
Також її називали матір’ю зірок, від якої народжуються боги. Вона є матір’ю таким богам, як: Осіріс, Мережі, Ісіда, Нефтида і Гір.
Нун
Древній єгипетський бог, що втілює водну стихію. Вважалося, що Нун і його дружина Наунет були прабатьками всіх богів.
Осіріс
Один з найголовніших богів стародавніх єгиптян. Вважався покровителем продуктивних мощей, царем загробного світу, а також суддею в царстві мертвих.
Переказ свідчить, що Осіріс навчив єгипетських людей землеробства, ремесел, лікарському мистецтву і іншого, щоб відбувався розвиток цивілізації.
Птах
У міфології у стародавніх єгиптян – це бог-творець, який був покровителем ремесел і мистецтв. Шанували не тільки в Єгипті, але і за його межами. Богиня війни — Сехмет була його дружиною, а сином був бог Нефертум. Зображувався як людина в одязі з відкритою головою, тримає посох «правди» в руках.
Ра
Давньоєгипетський бог Сонця, займає найважливіше місце у давньоєгипетській міфології. Мав втілення у вигляді сокола або людини з головою сокола, а також у вигляді велетенського кота. Зображувався як фараон. Існує думка, що культ Ра сприяв зміцненню влади.
Також з богом Ра у стародавніх єгиптян було пов’язано уявлення про зміну дня і ночі, низці часів року.
Сах
У міфології у стародавніх єгиптян носив ім’я Оріон. Вважався батьком зірок і богом сузір’їв. Був, згаданий у міфології Стародавнього Царства, як батько богів. Також його вважали покровителем померлих людей у потойбічному світі.