Народився 9 березня 1814 року у селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії в закріпаченій селянській родині. Дитячі роки проходять у селі Кирилівка (Керелівка). Восени 1822 року починає вчитися грамоти у місцевого дяка. Залишившись сиротою, іде наймитувати до дяка Богорського, який прибув з Києва. Не витерпівши знущань дяка, тікає від нього і шукає в навколишніх селах учителя-маляра. 1828 року взяли козачком (слугою) до панського двору у с. Вільшану. Упродовж майже 2,5 років — з осені 1828 року до початку 1831 р. — Шевченко пробув зі своїм паном у Вільні. Переїхавши 1831 року з Вільно до Петербурга, Енгельгардт взяв із собою Шевченка і віддав його в науку на 4 роки до живописця Василя Ширяєва. Улітку 1836 р. він познайомився зі своїм земляком — художником І. Сошенком, а через нього — з Євгеном Гребінкою, В. Григоровичем і О. Венеціановим. Навесні 1838 р. Карл Брюллов та Василь Жуковський викупили молодого поета з кріпацтва. Незабаром став студентом Академії мистецтв. Першу збірку своїх поетичних творів видав 1840 року під назвою «Кобзар».
Ведь ты любить НЕ разрешаешь,
НЕ радостно живёшь во мне
И НЕвозможность отмеряешь…
Ты мне НЕ хочешь улыбнуться,
Тебя я НЕ могу обнять…
Ты НЕ позволишь оглянуться
И НЕ воротишь время вспять…
Конечно, спорю я с судьбою,
Мне это НЕ дано принять,
Что просыпаюсь НЕ с тобою,
И НЕкого мне обвинять…
Но иногда ты, «НЕ», банально,
Конечно, всё-таки нужна:
Тебя я НЕ хочу обманывать,
И это НЕ моя вина…
Но а вообще я за гармонию
Всех слов, что с «НЕ» или без «НЕ»…
И «НЕ» НЕ запретит симфонию
Любви играть… НЕ на одной струне...