19. на востоке в отличие от западной европы:
1) существовал сословный строй 2) существовала феодальная лестница
3) феодалы в своих землях обладали полным суверенитетом
4) правитель пользовался абсолютной властью над подданными
20. причина расцвета арабской культуры:
1) соединение духовных традиций востока и запада 2) повсеместное распространение латинского языка
3) создание университетов во всех крупных городах 4) распространение греческого алфавита
21. в индии, как и в других государствах востока, в средние века существовала:
1) республика 2) система варн 3) власть-собственность 4) частная собственность на землю
22. деление индийского общества на касты способствовало:
1) быстрой модернизации страны 2) сохранению стабильности в обществе
3) росту политической напряженности в стране
4) установлению полной зависимости общества от центральной власти
23. правителя средневекового китая называли:
1) сыном неба 2) хорезмшахом 3) фараоном 4) ханом
24. особенность японии в средние века:
1) сильный бюрократический аппарат 2) массовые коммунальные движения
3) сохранение сильной мусульманской общины 4) отсутствие у императора реальной высшей власти
25. утвердившийся в китае принцип равных возможностей означал, что каждый житель страны мог:
1) независимо от своего происхождения стать чиновником
2) в результате череды перерождений перейти в другую касту
3) на народном собрании быть избранным в органы государственной власти
4) обратиться с прошением к императору
26. те же обязанности, что рыцари в западной европе, в японии выполняли:
1) самураи 2) легионеры 3) кшатрии 4) шэньши
в1. все термины, за исключением одного, относятся к понятию «индуизм». найдите и укажите термин, относящийся к другому понятию.
1) культ 2) карма 3) брахман 4) монотеизм 5) переселение душ
2. какие понятия из ниже характеризуют духовный мир средневековья? запишите цифры, соответствующие верным ответам.
1) ереси 2) готика 3) тотемизм 4) схоластика 5) пантеон богов
3. какие события относятся к арабских государств? запишите цифры, соответствующие верным ответам
1) борьба с крестоносцами 2) создание десятичной системы исчисления
3) попытка восстановления римской империи 4) создание новой монотеистической религии
5) появление сословно- представительных учреждений
эпоха средних веков вариант 2.
1. период с xiv—xv вв. в стран западной европы получил название:
1) эллинизм 2) эпоха борющихся царств
3) каролингское возрождение 4) позднее средневековье
2. начало периода средних веков связывают с:
1) возникновением христианства 2) образованием первых империй
3) падением западной римской империи 4) падением константинополя и византии
3. характерной чертой феодального общества является:
1) демократизм 2) корпоративность
3) власть-собственность 4) коллективная собственность на землю
4. наследственное земельное владение, связанное с обязательным несением военной службы, в средние века:
1) феод 2) колонат 3) полис 4) интердикт
5. огромная роль папства в эпоху зрелого средневековья объяснялась:
1) слабостью светских правителей 2) единством христианской церкви
3) отказом церкви от собственности 4) могуществом византийских императоров
6. рост средневековых городов способствовал:
1) великому переселению народов 2) развитию товарно-денежных отношений
3) росту урожайности сельскохозяйственных культур 4) возникновению феодальной собственности на землю
7. причиной коммунальных движений в средние века стало:
1) стремление феодалов подчинить своей власти города 2) повышение стоимости коммунальных услуг
3) распространение социалистических учений 4) возникновение университетов
8. вероучение, отличающееся от системы религиозных представлений, признанных церковью:
l) ересь 2) схоластика 3) схизма
Розробки уроків Розробки уроків
Підручники
Відео
Атласи
Реферати
Книги
Історія України опорні конспекти 7 клас
Внутрішня політика Володимира Мономаха
1. Зменшив лихварські відсотки, обмежив свавілля лихварів.
2. Обмежив права багатих над селянами.
3. Дбав про покращення становища міських та сільських низів.
4. Сприяв зміцненню політичної єдності держави.
5. Зміцнив позиції Київської держави, дипломатичними методами і військовою силою домігся визнання своєї влади практично всіма князями.
6. Продовжив удосконалення управління державою.
7. Розробив “Статут”, або доповнення до юридичного кодексу конів “Руська правда”.
8. Відродження переживала столиця держави — місто Київ, де було споруджено міст через Дніпро, нові храми, чимало інших будівель.
9. Централізація держави сприяла соціально-економічному розвитку: розвивалося сільське господарство й ремісниче виробництво, пожвавилася торгівля, виникали нові й розбудовувалися старі міста.
10. Йому вдалося на деякий час відновити в повному обсязі державу Володимира Великого і Ярослава Мудрого.
Объяснение:У 983 р. князь Володимир здійснив похід на ятвягів (племена наближені до литовців), які жили у межиріччі середньої течії р. Німан та верхів'ями р. Нарев. Кампанія була вдалою і зазначена територія була зарахована до складу Києворуської держави.
У літописі 985-й рік описаний як рік переможного походу князя Володимира на Волзьку Булгарію. Результатом походу було укладення мирного договору, умови якого нам ближче не відомі, однак слова Добрині, сказані князю Володимиру, дають підстави сумніватися у великій успішності цієї кампанії. Добриня заявив: "Оглядав я колодників (полонених), і всі вони є в чоботях. Сим данини нам не платити, підемо оба шукати тих, що в постолах". Отже, данини на волзьких булгар накласти не вдалося, а отже не можемо говорити про підконтрольність цієї території Києву. Водночас укладений мир був підкріплений одруженням князя з булгарською княжною, яка стала матір'ю майбутніх князів Бориса і Гліба. У тісних і добросусідських стосунках із Києвом була зацікавлена і сама Волзька Булгарія, котра багатіла на транзитній торгівлі між Заходом і Сходом, а тому потребувала спокою і миру. Але безхмарності досягти не вдалося. Відомі ще два походи руських військ на Волзьку Булгарію у 994 і 997 рр. Під 1006 р. є згадка про нову русько - булгарську угоду, в якій1 особливе місце належало правам та привілеям руських купців.
Після походу 985 р. на булгар руські війська спустилися вниз по Волзі, до кінця розорюючи існуючі ще там хозарські поселення, але укріпитися в пониззі Волги князь Володимир не зміг через присутність там військ Харезмшаха.