В череде столетий европейской истории 18 век занимает особое место. Были времена более грандиозных свершений, но не было эпохи более завершенной стилево, более, так сказать, «целокупной». Известный искусствовед Н. Дмитриева называет его последним веком господства аристократической культуры. Отсюда его рафинированность и эта самая «стильность», порой в ущерб глубине. И одновременно это эпоха утверждения новых ценностей в жизни европейцев, – ценностей, которые живы и ныне и которые, собственно говоря, определяют сегодняшнее лицо европейской цивилизации.
Под мелодичные перезвоны клавесинов и арф в быту, головах и сердцах европейцев совершилось одновременно несколько революций, из которых только две мы обычно называем собственно «революциями»: Великую французскую и войну за независимость Соединенных Штатов Америки. Между тем, они лишь поставили пропахшие кровью и порохом точки в предложениях, которые Европа прилежно писала весь 18 век.
Итак, сперва немного о революциях.
Объяснение:
Надеюсь )
На українських землях палеоліт розпочався близько мільйона років тому і тривав до ХІ тисячоліття до н.е.
Північ України до меж сучасного міста Києва була покрита товстим шаром льоду, а далі на південь простягалися сухі холодні пустелі аж до українського півострова Крим.
Так, можна припустити, що для виготовлення знарядь праці, потрібні були певні навички. Потрібно було вірно визначити місце удару, де кремінь найкраще відколеться і рубило буде гострим.
В часи льодовикового періоду на території сучасної України клімат був холодним, але холод навчив людей шити одяг зі шкір убитих тварин, люди від негоди ховалися в природних печерах, пізніше з кісток мамонтів навчилися будувати житло. Первісні люди використовували вогонь для обігріву, готували на ньому їжу, вогонь захищав людей від хижаків.
Объяснение:
как то так
