Так, из алфавита по указу царя вылетела буква «пси», также был наведен порядок с задвоением и затроением звуков. Далее из алфавита исключили букву «омега», поскольку она была одной из двух букв, которые обозначали звук «о». По той же причине из алфавита исчезла буква «земля», которая была вторым вариантом обозначения звука «з». Звук «и» в письме выражался тремя буквами, среди которых была «ижица». «И» в 1708 году удалили из алфавита, однако церковь упорно настаивала на ее возвращении, и в 1710 году царь уступил церковникам.
Реформы алфавита великого царя не ограничивались только удалением всего лишнего из азбуки, в нее было добавлено и много недостающего. Царь Петр узаконил применение в азбуке букв «э» и «я», отчего она только выиграла. Петр также ввел разницу в написании строчного и прописного алфавита. Арабские цифры быстро и прочно засели в обиходе как более удобные. Отменили обязательное употребление титлов и расстановку ударения над каждым словом.
Конечный вариант шрифта, узаконенный царем Петром стали называть гражданским. Именно этот шрифт использовали при написании светской литературы. Первые «Ведомости» издавали в гражданском варианте шрифта. В Амстердаме заказали изготовление трех разных размеров шрифтов: оригинальные варианты 32-х строчных букв и 4-х прописных.
Впоследствии о реформах царя Петра в русском алфавите говорили как о европиезации азбуки. Но и церковнославянская азбука никуда не делась, ее использовали для начертания церковных документов. Михаил Васильевич Ломоносов в свое время так сказал о царских реформах азбуки: «Следом за боярами и боярынями буквы сбросили с себя широкие шубы и нарядились в летние одежды!».
1. ну суперечливе питання, що цим займалися лише Єгипет, Індія, Китай, але якщо відкинути питання де ще було, то можна сказати де його не було. Не було землеробства там де є несприятливі для цього умови. Зрошування землі було тоді доволі примітивне і часто залежало від розливу річок, саме біля них і найбільше розвивалося сільське господарство. Також варто брати до уваги клімат і наявність рослин і тварин для одомашнення.
Існує міф, що люди почали займатися сільским господарством, щоб краще жити. Можливо люди саме так і думали, коли починали, щось садити, але насправді життя мисливця-збирача було набагато краще, вони були набагато більш щасливі, вони краще харчувалися і менше працювали.
2. ну якщо відкинути, що ордени з'явилися під час Христових походів, тобто після розпаду Риму (хоча з вами б поспорив Візантієць який вважав себе в 14 столітті саме істини римлянам), то військові відзнаки зазвичай видаються від імені монарха, голови держави. Греція ж була поборником демократії і т.д., не було в них короля, імператора чи когось такого, тому й не було військових відзнак