хвиля контрреформ, що прокотилася імперією у 80—90-х роках, значно ускладнила ситуацію. консервативний олександр iii намагався відновити владу держави над громадянським суспільством, що формувалося. і тому не дивно, що на конституційному проекті, схваленому олександром ii, син написав: «слава богу, цей злочинний та поспішний крок до конституції не було зроблено». суть контрреформ полягала, як писали тоді в офіційній пресі, у «виправленні фатальних помилок 60-х років». це «виправлення» виявилося у консервації, згортанні, а подекуди і ліквідації тих позитивних зрушень та змін, які були досягнуті буржуазними реформами 60—70-х років. розпочалося широкомасштабне відновлення позицій феодалізму в усіх сферах життя — зросла роль дворянства, розширилися його владні повноваження на місцях; зміцніли позиції такої феодальної підвалини, як селянська община; обмежувалася гласність, посилювалася цензура тощо. простий перелік здійснюваних самодержавством контрреформ дає уявлення про помітне гальмування суспільного розвитку та наступ реакції:
— 1884 р. запроваджено новий університетський устав, який ліквідував автономію університетів;
— 1887 р. вийшов циркуляр про «кухарчиних дітей», що забороняв приймати до гімназій дітей, вихідців з нижчих верств населення;
— 1889 р. видано «положення про земських начальників», що надавало широкі повноваження земським начальникам, які призначалися із дворян і виконували адміністративні та поліцейські функції на місцях;
— 1890 р. побачило світ «положення про губернські та повітові земські установи», яке обмежувало фінансування земств, посилювало контроль за ними з боку держави, скорочувало представництво в цих установах селян.
1)
Московский кадетский корпусСухопутный Шляхетный Кадетский корпусПажеский корпус2)
Учреждённо первоначально как закрытое привилегированное учебное заведение для дочерей дворянской знати, открылось отделение «для мещанских девиц» (недворянских сословий, кроме крепостных крестьян).
3)
Первое женское училище в России было основано, по свидетельству Татищева, в 1086 году в Киеве при Андреевском монастыре княжною-инокинею Анной Всеволодовною.
После смерти Екатерины II патронаж над воспитательными обществами (институтами) взяла на себя императрица Мария Федоровна, которая не только продолжила начатое дело, но и расширила его, создав ведомство, названное впоследствии «Ведомством учреждений императрицы Марии».
4)
"Всякая Всячина"
5) Дети купцов и ремесленников в течение трех лет посещали уездные училища, а для дворян были созданы гимназии. Крестьян учили только грамоте и счету. Мещан, ремесленников и купцов, кроме всего этого, обучали истории, географии, геометрии и астрономии, а дворян в школах готовили к поступлению в университеты. Стали открываться женские училища, программа в которых была рассчитана на 3 года или 6 лет – на выбор.
