Відповідь:
Середньовічна кухня- об'єднує продукти, харчові звички та приготування їжі у різних культурах Європи в період середньовіччя приблизно від 5-го до 16-го століття. За цей час дієта та приготування їжі у Європі не дуже сильно змінювалися, порівняно з настанням Ра́ннього нового часу (див. кухня Раннього сучасного періоду), коли були закладені основи сучасної європейської кухні.
Кухня народів Середземномор'я ще за античності була заснована на зернових, зокрема, на різних видах пшениці. Каша та рідка каша, а пізніше й хліб стали основними продуктами харчування, що становили основу калорій для більшості населення. З VIII до XI століття, частка різних зернових у раціоні зросла з 1/3 до 3/4 споживання.[1] Для середньовічного переіоду пшениця залишаються головним продуктом, а з поширенням християнства потрапляє й на північ. Однак, у холодному кліматі цей дорогоцінний злак залишається недоступним для більшості населення, лише аристократи насолоджуються ним сповна. Хліб має центральне місце в релігійних ритуалах, таких як Причастя, а це означає, що він мав особливо високий авторитет серед продуктів харчування. Лише оливкова олія та вино мали таку ж цінність, але залишалися вельми ексклюзивними за межами теплих виноградних регіонів. Хліб символізує як засіб до існування, так і саме існування. Важливу роль хліба описував у своїх проповідях Августин «Блаженний»
Знаменитая Кунсткамера, а ныне Музей антропологии и этнографии им. Петра Великого Российской академии наук, запустила проект комплексной разработки новой коммуникационной стратегии «Кунсткамера Третьего тысячелетия». В рамках проекта будет пересмотрена политика работы музея с внешними аудиториями, будет проведен ребрендинг, стартуют новые образовательные проекты, коренным образом изменится присутствие музея в соцсетях. Первые изменения будут заметны уже осенью. Проект разработки новой стратегии профинансирован фондом В. Потанина
( Чем прославился ) В списке его достижений завоевание Галлии (современная Франция и Бельгия - 58-50 г. г. н. э.) , побед а в Гражданской войне 49-46 г. г. до н. э. В период с 46-го по 44 годы н. э. он был диктатором, тем самым, заложив основы монархии и империи в Римской республике. Цезарь стал родоначальником ряда политических и социальных реформ, которые изменили историю Римского государства. Юлий Цезарь был убит в результате заговора группы знати 15 марта 44 г. до н. э. по дороге на заседание Сената.
Цезарь изменил курс истории греко-римского мира решительно и безвозвратно. Античное средиземноморское общество, находившееся в депрессии, получило новый импульс к развитию.