Объяснение:
ТЕМА 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ ПІД ВЛАДОЮ ДВОХ ІМПЕРІЙ (ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТ.). УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ.
У світовій історії ХІХ ст. характеризується перш за все кризою феодально-абсолютистських порядків і перемогою капіталізму. Утвердження капіталізму супроводжувалось не тільки радикальними змінами в економічному розвитку країн, але й складними внутрішніми суспільно-політичними процесами.
Обличчя ХІХ ст. здебільшого визначалось революційною хвилею 1848–1849 рр., яка охопила практично всі європейські країни. До 70-х рр. ХІХ ст. на заході закінчились буржуазні революції. Розпочався відносно мирний період розвитку капіталізму.
Україну не обминули ні європейська революція середини ХІХ ст., ні дві війни (на початку та в середині ХІХ ст.) найбільших на ті часи світових імперій – Російської та Австро-Угорської, до складу яких вона входила.
Масові переселенські рухи українців утворили на Азійському та Американському континентах більш або менш чисельні осередки українського населення поза межами Батьківщини, і це також прилучало Україну до світового історичного процесу. В суспільно-економічному плані протягом цього століття в Україні завершився промисловий переворот, і відбулося утвердження нових ринкових (капіталістичних) відносин. І, головне, це було століття українського національного відродження, яке знайшло свій прояв у поширенні масового національного самоусвідомлення, формуванні української нації, пожвавленні й піднесенні національного руху, розвитку всіх галузей культурного життя українців.
Римское государство обладало одной из самых лучших армий в Древнем мире: она была многочисленной, дисциплинированной, хорошо обученной и вооруженной.
Армия ранней империи делилась на 28 воинских соединений, так называемых легионов. Каждый легион насчитывал около 5,5 тыс. солдат. Легион состоял из верховых отрядов и пехоты. Они были организованы в когорты, примерно по 500 человек, и центурии, около 80 человек, хотя слово «центурия» и означает «сотня». Впереди каждого легиона в бой шли солдаты, несшие штандарты. Это были украшенные шесты, олицетворявшие честь и доблесть легиона.
Первые римские солдаты призывались во времена войн из богатых семей. Эти конскрипты должны были сами обеспечивать себя оружием. Позднее римская армия стала профессиональной, в которой солдаты получали жалованье, а в легионеры набирались все граждане. В период Империи в составе римской армии сражались в качестве наемных солдат и многочисленные иностранные соединения.
Объяснение:
