Александр l, хотел поддержки польского населения, по окончанию военных действий издал указ об амнистиях для польских солдат, которые сражались вместе с Наполеоном против Российской империи. Речи Посполитой (Польши) фактически не было и факт о восстановление Польского государства, пусть и в рамках имперской России, вызвал согласие правителей польской шляхты, которые видели в этом условие для сохранения их собственных привилегий. 17 ноября 1815 у поляков появился статус суверенного государства
Реформи 70-80-х pp. Особливості економічного розвитку
На відміну від Китаю, де традиціоналізм і консерватизм перешкоджали прийняттю європейських нововведень, молодий імператор Міцухіто рішуче вдався до творчого запозичення досвіду Європи. Японська цивілізація виявилася сприйнятливою для зовнішніх впливів.
Розвиток Японії в останній третині XIX ст. прискорився. Реставрація влади імператора супроводжувалась усуненням від управління державою тих великих землевласників, які чинили опір проведенню актуальних реформ. Очолений імператором уряд спирався на підприємницькі кола І нових землевласників, які були пов'язані переважно з сільським господарством, торгівлею та лихварством. Це обумовило характер реформ.
Важливу роль у послабленні впливу великих землевласників (князів) відіграла аграрна реформа, за якою частина землі відійшла до селян. Унаслідок реформи селяни отримали в приватну власність ті ділянки землі, що їх вони обробляли. Замість натурального податку було введено єдиний поземельний у розмірі 3% од вартості землі. Та навіть такий незначний податок виявився непідсильним для селян, бо вартість землі в Японії була дуже високою. Для сплати податку доводилося продавати до 50% урожаю. Зрештою, до 1890 р. 67% селян змушені були продати свої ділянки.
І все ж реформа дала простір для розвитку товарного виробництва.
Не забарилась і військова реформа. Армія комплектувалася на основі загальної військової повинності. Було створено військові академії та інші навчальні заклади. Офіцерський корпус комплектувався з самураїв. Японія готувалася до здійснення широкомасштабних планів експансії на материку.
Знищення князівств, введення префектур дозволило подолати роздробленість країни і консолідувати загальнонаціональний ринок (адміністративна реформа).
Реформи 70-80-х pp. вирвали Японію з міжнародної ізоляції, долучили до світового господарства, сприяли формуванню індустріального суспільства і політичному розвиткові. Слабкість підприємницького капіталу обумовила провідну роль держави у створенні великих підприємств та арсеналів. Острівна країна субсидіюванням заохочувала розвиток своєї промисловості, віддаючи перевагу фірмам, які працювали на потреби армії та флоту. У 80-90-х pp. чимало державних фабрик І заводів було передано в оренду або продано приватним особам на пільгових умовах. Утворилися великі фірми ("Міцуї", "Міцубісі", "Ясуда", "Асано"). Підприємства часто передавалися до рук землевласників, вищих службовців. Так складався тісний зв'язок імператорського двору, землевласників і підприємців. За рахунок держави було створено систему транспорту і зв'язку. А втім, у промисловості домінували дрібні підприємства. Рівнем технічного розвитку Японія значно поступалася європейським державам.
Зростання японської промисловості
Роки
Виробництво (у тис. т)
вугілля
чавуну
сталі
1895
4773
25
1
1913
21 316
240
255
Індустріальний розвиток відчутно змінив .соціальну структуру японського суспільства. Формувався клас підприємців. У систему найманої праці втягувалася дедалі більша частина населення. Переплетення інтересів імператорського двору, землевласників і промисловців, жорсткі методи експлуатації населення, орієнтація на континентальну територіальну експансію визначили своєрідність японського розвитку індустріального суспільства. Зовнішньополітична експансія в Японії набула чолового значення як національна стратегія модернізації суспільства.
Крестьяне получили личную свободу и установленный надел земли за выкуп, но оставались временнообязанными, пока не расплатятся за землю полностью, т. е. работали как прежде на барщине и платили оброк. В деревне полным ходом шло расслоение крестьянства, быстро выделялись хозяева-буржуа и бедняки, превращающиеся в неимущих пролтариев. Засчет оттока крестьян в качестве дешевой рабочей силы на заводы и фабрики, натуральное хозяйство ускоренно разрушалось. Власть стремилась компенсировать помещикам потери, компенсация которых была возложена на освобождающихся крестьян. Кто сумел за копейки продавал землю тому же помещику и уходил на завод, кто не мог - продолжал батрачить оставщуюся жизнь. Помещики продолжали богатеть, сдавая земли в аренду. Реформа закончилась глубочайшим кризисом.
Речи Посполитой (Польши) фактически не было и факт о восстановление Польского государства, пусть и в рамках имперской России, вызвал согласие правителей польской шляхты, которые видели в этом условие для сохранения их собственных привилегий. 17 ноября 1815 у поляков появился статус суверенного государства