М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Какие теории образования древней руси существуют? ()

👇
Ответ:
Скоре всего, их было несколько. Наиболее известное - киевское. Киев возник, судя по всему, где-то в IV-V веках до н. э. Тем не менее считать это "государством" можно с большой натяжкой - вокруг жили полукочевые племена скотоводов. От него мало что сохранилось, кроме преданий. Наиболе интересный период был где-то в III-V веках н. э. , когда древние славяне дошли до границ Римской Империи наряду с гуннами. Сильным это "государство", судя по "Велесовой книге" было где-то в I-III веках н. э. , и строило крепости в районе современной Бесарабии. Естественно, мало что сохранилось и мнения историков даже об источниках этих легенд противоречивые. Другое "государство", скорее всего, было в более поздние века организовано скифскими племнами в районе Волги. У них были торжища и города. Вполне возможно, уральский Аркаим - сродсвенен этим древним народностям. Тем не менее, по той же "Велесовой Книге" упоминаются другие племена, жившие в районе Киева и севернее, в кочевых позодах и набегах сородичей не участвовавшие. При раскопках находят захоронения их "князей" и остатки городищ, но было ли это государством, сейчас никто точно не скажет. Предположительно, жили разные племена. Перечислять их скучно - можно найти в Инете на сайтах истории России. Скорее всего, они были примитивные и строили только полуземлянки из дерева и соломы, занимались скотоводством, охотой и рыбалкой в простейшем виде. Названия их сохранились только упоминаниями в более поздних хрониках. То есть, тоже сомнительно. История таких народов представляет из себя пустое место - жили, ели и умирали. Иногда кочевали в места получше. И после себя оставили только пустоты в лесах на местах, где селились.
4,8(35 оценок)
Ответ:
geliebtemutter
geliebtemutter
09.01.2023
КОМПРОМИССНАЯ теория иными словами называется славянско-варяжской. Одним из первых приемлиником такого подхода к образованию русского государства стал исторический деятель Ключевский. Историк выделял некую городовую область – раннюю местную политическую форму. Речь идет о торговом округе, которым управлял укрепленный город. Варяжские княжества он называл второй местной политической формой. После объединения варяжских княжеств и сохранения самостоятельности городовых областей получилась еще одна  политическая форма, названная великим княжеством Киевским.в мире существовало 2 отдельных вида руссов - жители Рюгена (русы-ободриты), а также причерноморские русы. Некие ильменские словены пригласили руссов-ободритов. Сближение руссов произошло именно после объединения племен в одно государство.
ИРАНО-СЛАВЯНСКАЯ ТЕОРИЯ  возникновения государства говорит о том, что  в мире существовало 2 отдельных вида руссов - жители Рюгена (русы-ободриты), а также причерноморские русы. Некие ильменские словены пригласили руссов-ободритов. Сближение руссов произошло именно после объединения племен в одно государство.
4,8(27 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
070974zZ
070974zZ
09.01.2023

Война за польское наследство

1733 -1735

Поводом послужили выборы короля на польский престол после смерти Августа II (1733).

По итогам войны укрепились международные позиции русского правительства и увеличилось его влияние на Польшу.

Русско-турецкая война

1735-1739

Вызвана возросшими противоречиями в связи с итогом Войны за польское наследство, а также с продолжавшимися походами крымских татар на южнорусские земли.

Россия оставляла за собой Азов, но обязывалась срыть все находящиеся в нём укрепления. Кроме того, ей запрещалось иметь флот на Чёрном море

Семилетняя война

1756-1762

Стремление России уберечь от Пруссии свои завоевания в Прибалтике.

Россия ничего не приобрела, но получила военный опыт.Объяснение:

4,8(33 оценок)
Ответ:
anonimm852
anonimm852
09.01.2023

Перші політичні партії, які утворені і діяли на території Наддніпрянської України, що перебувала під владою Російської імперії були:

1. Революційна українська партія /РУП/.

Виникла в 1900 р. в м. Харкові. Лідери-студенти: Д. Антонович, Б. Камінський, Л. Мацієвич, М. Русов.

Мета: самостійна соціалістична Україна.

З 1903 р. РУП офіційно відмовилась від програмового завдання – самостійності України, віддавши перевагу соціалістичним, соціально - економічним вимогам та боротьбі за автономію України в складі Російської федерації.

В 1904 р. – частина членів РУП приєдналась до Російської соціал-демократичної робітничої партії /РСДРП/ як крайова організація під назвою Українська соціал-демократична спілка /УСДС/ [Скоропис-Йолтуховський, Ткаченко, Мазуренко].

В 1905 р. – на ІІ з'їзді РУП була перейменована в Українську соціал-демократичну робітничу партію /УСДРП/.

2. Українська соціалістична партія /УСП/.

Виникла в 1900 р.

Лідери: Б. Ярошевський, М. Меленевський,- українці польської культури. Створена на взірець Польської соціалістичної партії /ПСП/.

Програмні засади: практично не було розбіжності з РУП, тому на деякий час УСП (червень - грудень 1903 р.) навіть об'єднувалась з РУП.

В 1904 р. – більшість членів УСП вступила в ПСП.

3. Українська народна (національна) партія /УНП/.

Оформилась в 1902 р. як виразно націоналістична опозиція РУП.

Лідери: М. Міхновський, О. Макаренко.

Мета: "єдина, нероздільна, самостійна, демократична Україна".

Головний програмний документ : "10 заповідей члена УНП".

4. Українська демократична партія /УДП/.

Виникла в 1904 р.

Лідери: Б. Грінченко, С. Єфремов, І. Стешенко, - молодші члени громади та Всеукраїнської Загальної Організації.

Мета: ліквідація російського абсолютизму, побудова конституційного ладу, автономія України, широкі демократичні перетворення.

В кінці 1904 р. в УДП стався розкол, група лівих діячів проголосила створення Української радикальної партії /УРП/, оскільки їх не задовольняло обмеження лише національно тницькою діяльністю УДП.

5. Українська радикальна партія /УРП/.

Виникла в кінці 1904 р.

Лідери: Б. Грінченко, С. Єфремов, М. Левицький, Ф. Матушевський.

Мета: соціалістичне перетворення майбутньої України та федеративні відносини з Росією.

Наприкінці 1905 р. після кількамісячного самостійного існування УРП об'єдналась з УДП, утворивши Українську демократично-радикальну партію /УДРП/.

6. Українська демократично-радикальна партія /УДРП/.

Виникла в кінці 1905 р. Проіснувала до 1908 р., до заснування на її базі непартійного Товариства українських поступовців /ТУП/.

Мета: ліберальні перетворення, знищення експлуатації людини людиною, соціалістичний лад, автономія всім націям на їх території, створення т". Брала участь у виданнях практично всіх україномовних часописів.

7. Українська соціал-демократична робітнича партія /УСДРП/.

Виникла в грудні 1905 р. шляхом перейменування РУП.

Лідери: С. Петлюра, В. Винниченко, Д. Донцов, М. Порш, А. Жук.

В основу програми УСДРП лягла Ерфрутська програма німецьких соціал-демократів 1891 р.: право кожної нації на культурне і політичне самовизначення; широке самоврядування. Були намагання об'єднати партію з РСДРП, але через теоретичні розбіжності цього не сталося.

8. Українська партія соціалістів-революціонерів /УПСР/.

Зародилась в 1903/1904 рр., коли з'явились перші гуртки українських есерів, які на початку 1906 р. об'єднались в УПСР. Але невдовзі партія була розгромлена, її формування завершилося у квітні 1917 р. на установчому з'їзді. На осінь 1917 р. наймасовіша партія – налічувала 75 тис. чол. УПСР опиралась на селянство та національну інтелігенцію.

Лідери: М. Ковалевський, П. Христюк, М. Грушевський.

Мета: "пристосувати соціалістичні ідеї до конкретних форм життя української демократії". Особливий наголос на аграрні перетворення, що забезпечило значний вплив в українському селі. Автономія України.

9. Українська партія соціалістів-федералістів /УПСФ/.

З 1907 р. по 1917 р. Українська демократично-радикальна партія, будучи складовою частиною ТУП, вела в основному культурологічну роботу. В червні 1917 р. на конференції УДРП перейменована в УПСФ.

Лідери: С. Єфремов, Д. Дорошенко, Ф. Матушевський, А. Ніковський.

Мета: соціалізм і федерація.

10. Українська демократично-хліборобська партія /УДХП/.

Подробнее - на -

Объяснение:

4,7(53 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ