ответ:Причины восстания:
1. земельный вопрос (указ 1756 года о запрете кочевания казахов в междуречье Урала и Волги);
2. ущемление прав родовых старшин;
3. открытый грабеж и насилие со стороны хана, султанов, Уральского казачьего войска и царской администрации;
Повод восстания – угон уральскими казаками более 4 тысяч лошадей у скотоводов Младшего жуза, перешедших на «внутреннюю сторону» зимой 1782-1783 гг.
ограничению и дальнейшему ускорению ликвидации ханской власти;
11 марта 1801 – указ, по которому казахам разрешалось переходить на правый берег Урала.
Багато дослідників життя і діяльності Петра Конашевича-Сагайдачного часто зверталися до історичних документів, де згадується ім'я знаменитого гетьмана України. Напевно, немає історика, який би не використовував спогади польського письменника Я.Собеського. Він не тільки добре знав Сагайдачного, а й бував разом з гетьманом у походах. Будучи очевидцем і учасником Хотинської битви, Я.Собеський написав книгу «Історія Хотинської війни», в якій говорить: «скільки очолював Сагайдачне Запорізьке Військо, усюди був овіяний славою подвигів на суходолі і на морі і мав незмінне щастя. Кілька разів погромив татар у степах перекопських і привів страх на Крим. Не менше прославили його морські походи-зруйнував кілька великих турецьких міст в Європі та й Азії, обпалив околиці Константинополя. Взагалі був це чоловік великого духу, що сам шукав небезпеки, нехтував життям, у битві жвавий, діяльний, в таборі боязка, мало спав і не пиячив, на нарадах був обережний і у всяких розмовах неговіркий».Сагайдачний, як каже той же автор, — проти козацького свавілля бував дуже суворим і за великі провини карав навіть смертю. Поляки визнавали, що саме українському гетьману вдячні за порятунок Польщі від турецької армії, «до неба вихваляли заслугу козаків і Сагайдачного, їх мужність, витривалість, порядок, обізнаність з війною». Перед смертю, яка настала у квітні 1622 року від отруєної стріли під час Хотинської битви, П.Сагайдачний заповів своє майно на освітні, наукові та благодійні цілі, а 1500 злотих подарував Київській та Львівській братським школам.На похоронах братчики читали похвальні вірші, видані потім окремою книгою. Прославляли мужність гетьмана, його любов до свого народу, до освіти і церкви і ставили, його в приклад козацтву. Книжка ця була також похвалою всьому Війську Запорозькому і заохоченням, щоб йшли козаки слідами Сагайдачного, захищали і далі народні справи.Ректор Київської братської школи
Объяснение:
надеюсь что
Более полувека страна жила в чрезвычайных условиях. Новые руководители считали, что обществу нужна стабильность. Стабильности можно достичь при отказе от политического курса последних лет, от политики десталинизации и реформ. Но первое время руководство страны ещё тяготело к реформам.
Экономическая реформа 1965 г. Ещё в конце 50-х гг. советская экономика стала терять эффективность. Об этом свидетельствовали падение производительности труда, низкое качество продукции, убытки. К середине 60-х гг. необходимость реформы стала очевидной. Тогда же крупными учёными - экономистами началось обсуждение экономической реформы. Руководил всеми работами по разработке реформы, активно проведению её в жизнь Председатель Совета Министров А. Н. Косыгин. Реформа предполагала переход от административных методов управления народным хозяйством к экономическим.
В 1965 г. сентябрьский Пленум ЦК КПСС принял решение об экономической реформе. Основные принципы советской экономики остались прежними: всеобъемлющая государственная собственность, единое, централизованное планирование; строгий контроль за основными показателями развития. Суть реформы заключалась в том, что по-новому была поставлена проблема хозяйственного расчета, экономического стимулирования промышленного производства. Отныне основными показателями успехов предприятий становились объем реализованной продукции (а не валовой) , рентабельность производства, размер прибыли. Для экономического стимулирования было предусмотрено создание на предприятиях трех поощрительных фондов, образуемых от отчислений от прибылей: 1) для развития производства и совершенствования техники; 2) для материального поощрения работников производства; 3) для создания социально-культурных мероприятий и жилищного строительства.
Таким образом, реформа повышала роль экономических методов управления промышленностью и строительством. Предложенную реформу А. Н. Косыгин предлагал рассматривать как начало процесса дальнейших реформ.