ответ:Октавіан Август став засновником першої династії імператорів - династії Юліїв-Клавдіїв.
Объяснение:Своїм спадкоємцем Октавіан призначив Тіберія (14-37 рр.). Перші роки правління Тіберія були спокійними. Він перестав скликати народні збори, а всі їхні повноваження передав сенату.
Наступник Тіберія Калігула (37-41 рр.) відзначався ще більшим свавіллям. Він примушував заможних людей складати заповіти на свою користь, а потім їх страчував.
Щоб продемонструвати презирливе ставлення до сенату, Калігула ледь не оголосив сенатором свого коня. Переслідуючи та знищуючи всіх незгідних, Калігула перестав дбати про армію. Невдоволені офіцери організували заколот і вбили його. Після Калігули імператором став 50-річний Клавдій (41-54 рр.). Він не проводив масових переслідувань й увійшов в історію як завойовник Британії, Фракії (сучасна Південна Болгарія) та Мавританії. Клавдій став жертвою змови, організованої
його дружиною Агриппіною, щоб привести до влади сина від попереднього шлюбу - Нерона. Нерон (54-68 рр.) увійшов в історію як найогидніший тиран.
У боротьбі за престол переміг 60-літній Ве іан, який став засновником династії Флавіїв. Щоб підтримати міську бідноту, Ве іан наказав спорудити у Римі нові громадські споруди. Це дало змогу багатьом збіднілим римлянам заробляти, працюючи на будівництві.
Відповідь:
Римська культура утворилася завдяки запозиченню чужої і засвоєнню своєї культур. В основу римської культури закладено традиції грецького і етруського народів. Римляни постійно переймали досвід інших народів ( еллінів , греків галлів, карфагенян , єгиптян), і вдосконалювали ці знання.
Провідну роль у культурі Риму мала архітектура. Чіткі й сміливі інженерні рішення давали можливість задовільняти потреби чисельного населення і витончений смак аристократів.
Римляни будували монументальні споруди: амфітеатри, стадіони,терми[5],палаци, багатоквартирні будинки - інсули - у 3-6, а інколи й 8 поверхів. У будівництві широко використовувався бетон. З нього будували фортеці, мости, дороги, акведуки[6], портові моли.
Великим досягненням у культурі Риму було створення реалістичного скульптурного портрету. У ньому скульптури яскраво відображали психологічну характеристику людини. Особливо детально виконувалася голова людини. Образи виконувалися реалістично і достовірно.
Римляни були визначними винахідниками. Вони удосконалили сільськогосподарські зняряддя греків. Додали до плуга колеса, відвальну дошку , різець. Використовували серпи сучасної форми і молотильні ланцюги, винайшли жниварку.
Також Рим- це батьківщина шибки та водяних млинів з колесом.
У побуті римляни використовували не тільки глиняний посуд , а й бронзовий та склянний. Вони мали спеціальні пристосування для опалювання приміщення й підігріву води.
В 1941 г . линия фронта проходила в 100 км от Воронежа, где располагался штаб Юго-Западного фронта. С первых же дней войны воронежские заводы выпускали военную технику. Экскаваторный завод – легендарные «катюши» , авиационный – знаменитые штурмовики Ил-2, завод «Электросигнал» – радиостанции. Зимой 1941/1942 гг. многие крупные заводы вместе с оборудованием, рабочими, специалистами и их семьями были эвакуированы на восток страны.
Весной 1942 г . положение на фронте ухудшилось. Стратегическая инициатива перешла к немцам. В июне 1942 г . нацисты начали постоянно бомбить Воронеж . 28 июня силами группировки «Вайхс» , входившей в группу армий «Б» , и соединениями союзников-сателлитов Германии (в частности, 2-й венгерской армией) началось неожиданное для советского командования немецкое наступление на Воронеж . Это было начало операции «Блау» , конечной целью которой было взятие Сталинграда.
Западная часть Воронежа была взята немцами в тяжелых боях. На город наступало пять танковых и три моторизованные дивизии, а также десять дивизий венгерской армии.
Сражение за Воронеж проходило в условиях непрекращающихся массированных ударов пикирующих бомбардировщиков врага. Особенно тяжело было 4 и 5 июля, когда на город совершалось от полутора до двух тысяч самолето-вылетов. В течение трех месяцев (июль, август, сентябрь) в правобережной части города шли непрерывные бои, в результате которых была освобождена южная часть города . Линия фронта проходила по городу шесть с половиной месяцев, то есть сражение за Воронеж длилось дольше, чем Сталинградская битва, и сравнимо с обороной Севастополя. В самом Воронеже было уничтожено 92% зданий.
В ночь с 24 на 25 января 1943 г . советские войска 60-й армии под командованием генерала И. Д. Черняховского перешли в наступление. 25 января Воронеж был очищен от врага. За 14 дней наступления Воронежского фронта группа «Б» была почти полностью разгромлена – это 2-я немецкая, 2-я венгерская армии и итальянский корпус.
В общей сложности в ходе операции «Блау» Воронеж приковал к себе около 30 дивизий противника из 90, двигавшихся на Сталинград. То есть одну треть вражеских войск, которые должны были участвовать в Сталинградском сражении.
По мнению преподавателя кафедры новейшей отечественной истории и историографии истфака Воронежского государственного университета Виктора Шамрая, именно в этом состоит главная заслуга Воронежа . «Кроме того, – продолжает ученый, – здесь было сформировано несколько «фронтов победы» , закончивших войну в 1945 году».