Киевская Русь, земли этого государства поделила между собой Российская Федерация и Республика Беларусь не считая самой Украины. Также территории отошли Польше и Великому Княжеству Литовскому ( ВКЛ ). Современная Украина, хз стоит ли это писать, но на данный момент Республика Крым отошла России и часть Донецкой и Луганской областей под местным самоуправлением.
Київська Русь, землі цієї держави поділила між собою Російська Федерація і Республіка Білорусь не рахуючи самої України. Також території відійшли Польщі та Великому князівству Литовському ( ВКЛ ). Сучасна Україна, хз чи варто це писати, але на даний момент Республіка Крим відійшла Росії і частина Донецької та Луганської областей під місцевим самоврядування
рідне село! Воно справді зігріває душу кожного з нас. Це тепло проникає глибоко до серця. І де б ми не були, а невидимі промінчики притягують до себе, кличуть із далеких доріг до рідного села, до отчого дому. Здається, нема нічого кращого на світі за побачення із знайомими вулицями, батьківською хатою. Село… Коли по ньому їхати, воно немов одне ціле, а насправді поділяється на три: Зарічне, Новоселиця та Трапівка.
Зарічне – виникло в кінці 60-х на початку 70-х років 19 ст. Засноване українськими християнами , вихідцями з Татарбунар та було названо Новою (Малою ) Саратою. Назва пішла від річки Сарати. Місцеві жителі називали село ще Татарбунарським селищам. В 1978 році в ньому нараховували 39 будинків 93 місцевих жителів. В 1945 році село було перейменовано в Зарічне.
Новоселиця – село засновано в 1907 році вихідцями з Татарбунар Раніше мало дві назви Новоселиця та Бурта. Перша назва прозора і пояснення не потребує, а друга назва походить від фамілії землевцладця , маєток якого розташовувалась до юго-востоку від села на неіснуючій тепер дорозі Новоселиця – Вишневе. Місцеві жителі називали село ще другим татарбунарським селищем.
Трапівка – село виникло в 1830 році на місці колишнього татарського аулу Кабурга Татар. Заснували його болгарські переселенці із села Тропокло. Спочатку переселенці були розміщені на тимчасових квартирах в селі Лиман, а пізніше прижились в 10 кілометрах північніше на відведених їм землях. При переході частини Бессарабії по Паризькому мирному договорі в 1856 р. до молдавського князівства, болгари залишили своє село та переселились в Таврію. На їх місці поселились українці, які дали назву селу Трапівка.
Змінюються часи, змінюється й село. Недавно головою сільської ради обрана Шевченко Людмила Олександрівна. І ми дуже сподіваємось, що вона буде робити все, щоб село розквітало, а історія залишалися в пам’яті односельчан вічно.
Споконвіку наше село славилося трудівниками. В усі часи наші хлібороби працювали на землі, а решта – сумлінно трудиться в іншій сфері.
Нехай же завше слава лине про наше село, про вас, господарі землі, наші земляки, про тих, хто вмілими руками багатий ростить урожай.
Объяснение:
