Слобожанщина (сучасна теріторія Харьковської, сумскої та частини Донецької та Луганської обл. України. частина Воронезької, Курскої та Бєлогородської обл Росії), - теріторія, яка у 16 ст потрапила під владу МОсковського царства, на цей теріторії мали місце велики потоки колонізації- з пвночі- московська колонізація, із заходу- українська. ОСновну масу українських переселенців становили козака, селяни, духовенство. Поселення, що засновувалися українськими переселенцями, називалися «слободами» (звідси назва «Слобідська Україна» чи «Слобожанщина»).
Спільне
Сільське господарство СГ
Земля ставала в центрі купівлі і продажу
Збільшення використання сільськогосподарських машин
Збільшення посівних площ зернових,технічних культур
Зростання товарності сільського господарства
Розвиток тваринництва
Поглиблення спеціалізацій окремих регіонів
Наддніпрянська: Західна Україна
пшеництво тваринництво
цукрові буряки скотарство
тютюн зернові дерево пильна, деревообробна,нафтовидобувна
Шляхи розвитку СГ
Прусський- пов'язаний з орендою поміщицьких земель Наддніпрянська
Американський- вільна робоча праця
осстановление экономики СССР проходило в сложных условиях. Ни одна страна в мире не понесла таких потерь, как СССР в годы Второй мировой войны. Более 1710 городов и поселков было разрушено, 11 млн. человек осталось без крова. В освобожденных районах действовало не более 13 % промышленных предприятий, посевные площади сократились в 1,5 раза.
Советский Союз потерял в войне 27 млн. человек убитыми. Миллионы людей были ранены, покалечены, потеряли близких, лишились крова.
Последствия для народного хозяйства были катастрофическими, — страна потеряла около 30 % национальных богатств.
В конце мая 1945 г. Государственный Комитет Обороны постановил перевести часть оборонных предприятий на выпуск товаров для населения. В сентябре 1945 г. был упразднен ГКО. Все функции по управлению страной сосредоточились в руках Совета Народных Комиссаров (в марте 1946 г. преобразован в Совет Министров СССР).
В марте 1946 г. Верховный Совет СССР утвердил план восстановления и развития народного хозяйства на 1946 — 1950 гг.. В нем были определены пути возрождения и дальнейшего развития экономики. Основная задача пятилетнего плана заключалась в том, чтобы восстановить районы страны, подвергшиеся оккупации, достичь довоенного уровня развития промышленности и сельского хозяйства и затем превзойти их (соответственно на 48 и 23 %). План предусматривал первоочередное развитие отраслей тяжелой и оборонной промышленности. Сюда направлялись значительные финансовые средства, материальные и трудовые ресурсы. Намечались освоение новых угольных районов, расширение металлургической базы на востоке страны. Одним из условий выполнения плановых заданий выдвигалось максимальное использование достижений научно-технического прогресса.