М
и живемо в епоху переходу від тоталітарної державної моделі до демократичного суспільства, в центрі якого стоїть не
держава та її інституції, а особистість, її інтереси, потреби. Кожен народ, великий чи малий,
прагне осмислити власну історію — минуле і
сучасне буття, думкою-мрією заглянути в майбутнє. Людству відомі героїчні національні епоси народів —
«іліада» та «Одіссея»
легендарного грецького співця Гомера,
індійський епос —
«Манабхарата», французький «Пісня про
Роланда» історичні
думи та пісні українців і багато інших.
Саме художня література допомагає
конкретизувати сухі
рядки підручника, забезпечує учням
більш змістовне бачення тих подій, які
вони вивчають за
програмою. Побут,
звичаї, вірування, природа, люди минулого дають відповіді на багато
запитань, дають можливість учням зрозуміти
внутрішній світ людини минулого, поставити
умовно себе на її місце і зрозуміти їх вчинки.
Майстерне застосування художньої літератури, а також пробудження до неї інтересу в
учнів відкриває широкі перспективи в методичному відношенні.
Художня література емоційно насичує урок,
підвищує його якість, звільняє розповідь викладача від надмірної абстрактності та схематизму. Захоплення розповіддю, її естетична приналежність підтримують неослабну увагу учнів
протягом усього уроку, а це надає їм можливість сприйняти матеріал ясно, чітко, глибоко.
Робота над вивченням художньої літератури
розвиває мову учнів, збагачує мову й самого
вчителя, дає можливість образніше викласти
зміст уроку.
Отже, пізнавальне, виховне і методичне значення використання художньої літератури у
навчанні історії України велике і незаперечне.
Тому художня література має стати постійним
супутником вчителя історії України.
Объяснение:
1) Фактически нельзя сказать, что они стали равноправными, всё равно основная власть в Риме принадлежала патрициям и должностные лица были в основном патриции, но плебеи добились издания первых в истории Рима законов Двенадцати таблиц. Когда право записывается, это всегда выгодно для, как ни странно, низших слоёв общества, потому что до этого права толкуют знатные, аристократы, толкуют так, как им выгодно.
2) а) Это 494 год нашей эры, 494 год 1-го тысячелетия, 94 год V века, 4 год 10-го десятилетия V века, 5 год 490-х годов.
Б) я не знаю♂️ и в инете нету
Косить луга и убирать сено
Чистить мельничные канавы
Выгребать навоз
Пахать поля, сеять и убирать хлеб
ОБРОК
Сдавать хлеб
Нести поросят
Выпекать лепешку к празднику
Сдавать ячмень и пшеницу
Оброк – платежи зависимых крестьян феодалу продуктами, изделиями или деньгами.
Барщина – даровой принудительный труд феодально-зависимых крестьян, работающих собственным инвентарём в хозяйстве феодала.
Барщина и оброк были главными повинностями зависимых крестьян, но были и другие виды повинностей.
Пошлина (плата) :
за вступление в брак;
на овец;
за зерна на мельнице сеньора;
Повинности крестьян были весьма обременительны, но, как правило, они не менялись. Мы уже знаем, что все крестьяне были несвободны по-разному, а это значит, что у одних барщина несколько раз в году, у других – несколько дней в неделю. Одни несли оброк только на великие праздники (2-3 раза в год) , а другие – отдавали до половины урожая. Феодалы пытались изменять повинности, увеличивая их, но крестьяне этому активно сопротивлялись.
за выпечку хлеба в сеньориальной печи и другие.