1. Французька революція XVIII ст. (1789-1799) була наслідком кризи французького абсолютизму. Причинами революції стали глибокі суперечності між третім станом (торговці та промисловці, селянство, робітники мануфактур, міська біднота) і пануючими привілейованими станами - дворянством і духовенством. Інтереси і завдання тих, хто складав третій стан, не в усьому збігалися, але всі вони були однаково політичне безправні та прагнули змінити існуючий порядок.
2. Абсолютизм став гальмом розвитку торгівлі і промисловості, сільського господарства: королівська влада, дворянство і духовенство чинили опір будь-яким реформам, що могли знищити цехову систему і монопольні привілеї, що надавалися "обраним" компаніям і власникам "королівських" мануфактур, послабити феодальну залежність селянства.
3. Король Людовік XVI був змушений скликати Генеральні штати - збори представників трьох станів, які не збиралися впродовж 175 років. Депутати третього стану, обрані в Генеральні штати, і деякі представники від перших двох станів проголосили себе Національними зборами, а 9 липня Національні збори проголосили себе Установчими зборами, поставивши за мету вироблення Конституції. Спроба короля розігнати збори спричинила народне повстання.
Объяснение:
Казахстане тоже происходит такой пересмотр. Правда, порой он напоминает раскачивание качелей, когда из одной крайности мы бросаемся в другую. В этом контексте мы решили выяснить мнение отечественных политиков и экспертов о роли и месте в национальной истории деятелей «Алаш-Орды» и казахских большевиков, которые находились по разные стороны баррикад. Нашим собеседникам мы адресовали следующие вопросы:
- Кого из них сейчас следует возносить на щит, а кого предавать анафеме? Или же они могут сосуществовать в памяти казахского народа на равных?
Объяснение:
надеюсь правильно
