Громадя́нська війна́ в США — війна між північними штатами США і 11 рабовласницькими штатами Півдня, які відділилися від Сполучених Штатів Америки і повстали з метою збереження рабовласницького ладу на території півдня США.
Війна почалась з битви за Форт-Самтер 12 квітня 1861 року і закінчилась 26 травня 1865 року, коли останні війська конфедератів здалися. Під час війни відбулося близько 2000 битв. Ця війна була найбільшою за масштабом людських втрат серед усіх війн, де брали участь США.
Війна була логічним наслідком протистояння двох систем — рабства та вільної праці. Першу систему підтримували південні штати, політичною елітою яких були великі плантатори-рабовласники. Для суспільства Півдня характерними були расистські переконання. Ті види робіт, які виконували темношкірі, вважалися негідними білої людини, навіть бідняка. Північні штати навпаки: в їх конституціях рабство було заборонене. Основою сільського господарства там були вільні фермери. Увесь довоєнний час характеризувався намаганням південних штатів розширити територію рабовласництва за рахунок нових штатів. Так, наприклад, 1820 року був прийнятий так званий Міссурійський компроміс, що поділив територію на захід від річки Міссісіпі за паралеллю 36°30' пн.ш. на дві частини — рабовласницьку на півдні й вільну на півночі. На півночі прогресивна спільнота намагалася допомагати рабам: видавала антирабовласницьку літературу, організовувала нелегальну втечу рабів до вільних штатів.
Четвертый крестовый поход (1202-1204), организованный по инициативе римского папы Иннокентия III, был направлен (главным образом усилиями венецианского купечества) против Византии, на части территории которой после захвата крестоносцами Константинополя была создана Латинская империя (1204-1261).
В 1198 был объявлен новый, Четвертый крестовый поход, состоявшийся много позднее (1202-1204). Предполагалось нанести удар по Египту, которому принадлежала Палестина. Поскольку у крестоносцев не хватило денег на оплату кораблей для морской экспедиции, Венеция, обладавшая самым мощным в Средиземноморье флотом, запросила в уплату в завоевании христианского г. Задар на Адриатическом побережье, что и произошло 24 ноября 1202, а затем побудила крестоносцев двинуться на Византию, главную торговую соперницу Венеции, под предлогом вмешательства в династические распри в Константинополе и соединения православной и католической церквей под эгидой папства. 13 апреля 1204 Константинополь был взят и жестоко разграблен. Часть завоеванных у Византии территорий отошла к Венеции, на другой части была учреждена т. н. Латинская империя. В 1261 православные императоры, закрепившиеся в не оккупированной западными европейцами Малой Азии, с турок и соперницы Венеции — Генуи — снова заняли Константинополь.
На територию европы, западной Римской Империи