Несмотря на трудности, период в истории человечества, на рубеже XV-XVI веков называют периодом Великих географических открытий, благодаря которым изменился мир.
Изучение нового материала
План :
Новые изобретения и усовершенствования ;
Причины Великих географических открытий;
Великие географические открытия и Великие мореплаватели – открыватели;
Значение великих географических открытий
В эпоху Средневековья были сделали важные изобретения в техники кораблестроения и навигационного искусства, благодаря которому стали возможны дальние океанские плавания.
К ним относятся появление- кормового
руля, сменившего рулевые весла.
-каравелла – судно нового хорошо управляемого типа, хорошее управление двигалось тем, что они были обеспеченны не только квадратным парусом , но и косым парусом, давшим возможность маневрирования и плавания при встречном ветре.
Судно имело достаточно места для экипажа, хранения запасов пресной воды и пищи.
Навигационные приборы- важнейшим из которых стал компас.
Астролябия- прибор для определения широты и долготы. Благодаря новым изобретениям, моряки с большой точностью научились определять положение корабля в открытом море.
Именно не возможность определиться , привязывало мореходов к берегам, теперь эта причины отпала.
Навигационные карты- на которых обозначались очертания берегов, место положения портов, встречающиеся на пути препятствия
Все это подготовило и сделало возможным Великие географические открытия
Отработки – это система обработки крестьянами помещичьей земли: они использовали собственный инвентарь, арендовывали отрезки земли. Отработки – были частью барщинного хозяйства.
Барщина – принудительный труд крепостного крестьянина, который работал в хозяйстве собственника и также использовал свой инвентарь. Количество барщины: время или объем работы.
Промышленный переворот – это процесс, в рамках которого происходит массовый переход от ручного труда к машинному: фабрики заменяют мануфактуры, а станки – ручной труд и так далее.
Отходник – человек (скорее крестьянин), который уходил на заработки. То есть это временная, какая-то сезонная занятость крестьянина, на которую он уходил из села, где жил. Прототип современных «вахт».
Скупщик – человек, который скупает и перепродает товар. Скупщик, как ветошник.
Князь Галицько-Волинський, великий князь київський (1240), перший король Русі-України (тисяча двісті п'ятьдесят три) народився в 1201 році в місті Галич. Син князя Романа Мстиславича з династії Рюриковичів і його другої дружини Анни. У дитячі роки перебував «на виховання» (а фактично - під наглядом) при дворі угорського короля Ендре II ст. У 1211 був поставлений боярами на князювання в Галичі, але в 1212 вигнаний. У 1221 став княжити на Волині й в 1229 завершив об'єднання волинських земель. У 1223 р .. відзначився в битві русичів на річці Калці проти монголо-татар. Прагнучи відновити Галицько-Волинське князівство батька, Данило Романович у 1238 за підтримки городян оволодів Галичем. Згодом передав Волинь брату Василю Романовичу, а сам зайняв Київ. Ведучи вперту боротьбу не тільки проти княжих чвар, засилля бояр, а й проти зростання агресії з боку угорських і польських феодалів, князь Данило, крім своєї бойової дружини, спирався також на дрібних службовців і міське населення. Сприяв розвитку міст, залучаючи туди ремісників і купців. При ньому було засновано міста Львів, Угровськ, Данилов, відновлено Дорогичин, зведено нові потужні фортеці Кременець і Холм. Данило Галицький переніс столицю Галицько-Волинського князівства з Галича в Холм. Після вторгнення монголо-татар в Південно-Західну Русь (1240) і встановлення залежності від татарських ханів, Данило здійснював заходи для запобігання нових вторгнень. Він поставив перед собою завдання об'єднати Русь для відсічі Золотій Орді і уклав союз з володимиро-суздальським князем Андрієм Ярославичем. У 1245 в битві під Ярославлем Галицькі війська Данила розбили об'єднані полки угорських і польських феодалів і галицьких бояр, що завершило майже 40-річну боротьбу за відновлення єдності Галицько-Волинського княжевства. Данило Галицький втрутився у війну за австрійський герцогський трон і на початку 1250-х рр. домігся визнання прав на нього для свого сина Романа. Женив молодшого сина Шварна з литовською княжною, сприяв його сходженню на литовський великокняжий престол. У 1252 р .. разом з братом Василем і синами організував визвольний похід проти монголо-татар на Волинь. Розраховуючи на західних союзників для протистояння Орді, погодився прийняти від папської курії в 1253 королівський титул; акт коронації Данила відбувся в р .. Дорогичин. Однак вести війну з татарами Данилу Романовичу довелося власними силами, причому вперше в історії Русі-України один з її князів завжди брав верх над непереможними, як тоді вважалося, монголо-татарами. У 1245-1264 рр. Данило був повновладним господарем Галицько Волинського князівства. Час князювання Данила Романовича був періодом найбільшого економічного, культурного піднесення і політичного посилення Галицько-Волинської держави. Останні роки життя Данило Романович хворів, майже втратив зір. У 1264 він помер у збудованому ним улюбленому місті Холмі. З його смертю закінчило існування Галицько-Волинське велике князівство, одне з найпотужніших державних утворень Східної Європи. Галицька і Волинська землі були розділені між його і синами брата Василя. По суті, повернулися часи феодальної роздробленості. Однак до війни не дійшло.